Військові скаржаться на високі ціни оренди житла у прифронтових регіонах
У містах і селах поблизу лінії фронту знову загострилася проблема оренди житла для військовослужбовців. Учасники бойових дій повідомляють у соціальних мережах про випадки, коли власники вимагають за старі або непридатні для проживання будинки від 30 до 40 тисяч гривень на місяць. Окрім того, деякі господарі взагалі відмовляються здавати житло військовим.
Про це розповідає NewsWeek
Особливості ринку оренди житла для захисників
Офіцер 67-ї окремої механізованої бригади Андрій Козінчук зазначає, що ситуація із пошуком житла суттєво відрізняється залежно від регіону. З його слів, восени 2022 року на заході України військові часто не могли знайти житло навіть за великі гроші, тоді як на Волині місцеве населення ставилося до захисників лояльніше. На сході країни ситуація неоднозначна: частина людей допомагає, але є й такі, хто встановлює «неадекватні» ціни або взагалі відмовляється співпрацювати з військовими.
Щоб забезпечити себе житлом ближче до фронту, військовим доводиться залучати всі можливі ресурси: звертатися до місцевої влади, волонтерів або шукати допомоги через знайомих. В одному з випадків боєць знайшов житло через сайт знайомств, спочатку спілкуючись з власницею, а потім попросивши допомогти з помешканням. У маленьких селах у пошуках житла посередниками часто виступають старости, священники або місцеві жителі, які добре знають ситуацію в громаді.
Цінова політика та ставлення власників
Козінчук згадує, що у деяких випадках за напівзруйновані будинки просили по 15 тисяч гривень на місяць, а за приватні оселі — до 40 тисяч. Він навів приклад власниці, яка брала по 3 тисячі гривень з кожного військового за місце у переповненому будинку.
«Я спитав, чи розуміє вона, що просто наживається на військових? Вона відповіла: “Дочка в медуніверситеті, треба носити хабарі”».
За словами офіцера, Міністерство оборони передбачає компенсацію за оренду житла для контрактників, однак більшість орендодавців не погоджуються на офіційні договори через небажання сплачувати податки. Відсутність контролю за цінами створює напруженість, адже військові вважають, що їхню службу недостатньо цінують серед місцевих мешканців.
Разом із тим, є й протилежні приклади. Рієлтор Сергій Курганов розповів, що одна з власниць двох будинків на сході безкоштовно надала житло військовим, готувала їм їжу, а бійці лише доставляли продукти. Він наголошує, що все залежить від чесності й людяності орендодавця: хтось наживається, а хтось допомагає без жодних вимог.
Військові наголошують, що їм необхідне житло не для комфорту, а для того, щоб мати змогу помитися, привести до ладу форму та відпочити перед поверненням на позиції. За словами Андрія Козінчука, більша частина зароблених військовими грошей іде саме на оренду житла. Їхні основні вимоги — це лише нормальне ставлення та гідні умови для короткочасного відпочинку.
