Суспільство

Як херсонці з мікрорайону «Острів» знаходять прихисток після евакуації

Як херсонці з мікрорайону «Острів» знаходять прихисток після евакуації

У серпні влада Херсона ініціювала масштабну евакуацію мешканців мікрорайону «Острів» через інтенсивні російські обстріли й руйнування інфраструктури. Понад 1700 людей були змушені покинути свої домівки, частина з них знайшли тимчасовий прихисток у спеціально облаштованих шелтерах у місті.

Про це розповідає NewsWeek

Важкі рішення: історії евакуйованих мешканців

Інна, жителька мікрорайону «Корабел» («Острів»), провела тут більшу частину свого життя – понад 55 років. Вона згадує, як пережила початок повномасштабного вторгнення росії у 2022 році та масштабну повінь 2023 року після підриву Каховської ГЕС. Жінка довго не наважувалася залишити рідну двокімнатну квартиру, попри всі випробування, але вирішила евакуюватися лише після авіаударів по мосту, що сполучає «Острів» із рештою Херсона.

«Так, була там весь час. І коли був потоп, я вісім днів сиділа на дев’ятому поверсі без хліба, без нічого. В мене двокімнатна квартира, в мене все у квартирі пороблено. Ну ми старалися, до війни все робили, не покладаючи рук, а от тепер все кинула там», – ділиться жінка.

Інна тепер мешкає у гуртожитку разом із іншою жінкою з «Острова». Вона зізнається, що не знала, як жити у таких умовах, і що змушена була залишити все майно, опинившись у шелтері майже без речей.

Іван, ще один мешканець «Острова», працював на місцевому підприємстві й також залишався до останнього. Він дивом залишився живий після атаки російською керованою авіабомбою завдяки попередженню керівника. Для нього головною причиною залишатися був дім, але через припинення постачання продуктів і транспорту був змушений виїхати.

Раїса, яка прожила на «Острові» 45 років, також не хотіла полишати домівку. Однак після чергових обстрілів погодилася на евакуацію, скориставшись допомогою сусідів, волонтерів і поліції.

Умови у шелтерах та подальші виклики

Для евакуйованих міська влада облаштувала два шелтери – один із них розмістили у гуртожитку коледжу. За словами адміністратора Олексія Масолковського, тут нині проживають 59 людей, здебільшого пенсіонери. В шелтері дотримуються комендантської години, організовано триразове харчування, яке забезпечують різні організації. Крім основних страв, щодня доставляють супи, щоб раціон мешканців був повноцінним.

Інна ділиться враженнями від умов у шелтері, стверджуючи, що «годують три рази на день, возять і супи. Якщо хтось голодував на “Острові”, то тут їм рай, краще ніж в санаторії». В шелтері працюють медики – приїжджають терапевти, невропатологи, а також надається можливість пройти флюорографію. У найближчому майбутньому планується залучити фахівців вузького профілю, а волонтери організовують дозвілля та психологічну підтримку.

За словами заступниці міського голови Наталії Чорненької, загалом з «Острова» евакуйовано 1709 людей, серед яких 170 – маломобільні, а також близько 50 дітей. Проте близько 200 осіб відмовляються залишати свої помешкання, попри всі ризики: для них організовано «Пункт незламності», де можна отримати базову допомогу.

«На сьогодні є категорія людей, які відмовляються переміщуватися і перебувають у себе в помешканнях, це близько 200 людей. Серед них є четверо маломобільних. Ми з ними працюємо, працює поліція, працюють соціальні служби, працюють всі, хто дотичний до цієї теми. В мікрорайоні на сьогодні працює “Пункт незламності” і люди можуть зарядити свої телефони, отримати воду, хліб і інші базові потреби. Але все-таки хотілось би, щоб люди дали згоду і ми їх перевезли на більш безпечні місця міста, або території країни», – сказала вона.

Перший заступник начальника міської військової адміністрації Михайло Линецький попереджає, що в районі відсутнє електро- і газопостачання, а газогін зазнав критичних пошкоджень через авіаудари. Відновлення централізованого теплопостачання на найближчу зиму неможливе через постійні обстріли.

Військові дії не вщухають – російські війська продовжують атакувати «Острів» та інші райони міста ударами ракет, дронів і керованих авіабомб. Обстріли завдають значних руйнувань і тримають місто у постійній напрузі.

Попри складні умови, частина евакуйованих прагне повернутися додому за першої ж можливості. Як зауважує одна з мешканок шелтеру, «якби хоч трохи пустили якийсь транспорт, щоб можна було туди дістатися, бігом побігли б усі».

  • Російські війська регулярно застосовують різні види озброєння для атак на українські регіони, зокрема ракети, ударні дрони та керовані авіабомби.
  • російська федерація офіційно заперечує цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, проте українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі дії як воєнні злочини, що мають системний характер.
Поділитись: