Як Леонід Громовий заснував першу україномовну школу в Донецьку
У 1990 році в Донецьку, де не було жодної україномовної школи, відкрилася перша українська школа під керівництвом Леоніда Громового. Вишиванки на 1 вересня, англійська мова з першого класу та східні єдиноборства у програмі стали новаторством для міста. Конкурс до школи складав 10 дітей на місце, а сам заклад став символом української ідентичності на Донбасі.
Про це розповідає NewsWeek
Перші кроки та боротьба за відкриття української школи
Наприкінці 1980-х років більшість мешканців Донецька за переписом були українцями, але навчальних закладів українською мовою не існувало. Остання така школа закрилася ще у 1986-му. За словами голови правління ГО «Українська народна рада Донеччини та Луганщини» Станіслава Федорчука, ще у 60-х роках радянська влада цілеспрямовано закривала україномовні школи у великих містах регіону, прагнучи виховати покоління, відірване від української культури.
Організація Товариства української мови імені Тараса Шевченка розпочала кампанію з переконання місцевої влади у необхідності відкриття української школи. До цієї ініціативи приєдналися відомі громадські діячі, журналісти та навіть академік Андрій Сахаров. Попри формальний дозвіл, влада не сприяла процесу: приміщення надали непридатне, без опалення, а персонал і фінансування довелося шукати самостійно.
Громовий поставився до цієї школи як до проєкту всього свого життя і дбав про неї відповідно
Леонід Громовий, якого учасники процесу згадують як людину з принциповою антирадянською позицією, власноруч організовував усе необхідне для школи – від підлоги до бібліотеки. Йому вдалося створити атмосферу, де діти могли вивчати українську мову та культуру попри шалений тиск і перевірки з боку влади.
Особистість Громового та унікальність 65-ї школи
Леонід Громовий був відомий своєю незалежністю: ще за радянських часів він відкрито говорив українською, мав довге волосся і не боявся конфліктувати з міліцією. Його неодноразово переслідували за дисидентську діяльність, зокрема за розповсюдження забороненої літератури. Після багаторічних утисків він повернувся до викладання української мови у Донецьку.
Відкриття 65-ї школи стало для міста повноцінним актом самовизначення українців Донеччини. В умовах глибокої русифікації школа стала не лише освітнім, а й культурним центром, де діти та дорослі відчували підтримку і належність до своєї національної ідентичності. Конкурс до школи був неймовірно високим, а після відкриття заклад стикався з провокаціями та тиском – від відключення води до погроз знести паркан, пофарбований у жовто-блакитні кольори.
Унікальність 65-ї школи полягала у поєднанні традиційної та новаторської освіти. Тут вивчали англійську з першого класу, займалися східними єдиноборствами замість радянської допризової підготовки, розвивали музику, хореографію, українознавство. У закладі діяла перша станиця «Пласту» на Донеччині, а бібліотека поповнювалася книжками української діаспори, що робило її найкращою в регіоні.
Випускники школи пригадують, що тут панувала атмосфера свободи думки та дискусій, навчання було цікавим та інноваційним. Учні мали можливість обирати другу іноземну мову, брати участь у гуртках, а також отримували глибокі знання з української літератури та історії. Як зазначає одна з випускниць, Катерина Жемчужникова, навчання у школі стало для неї справжнім викликом і визначальним етапом у житті.
Доля школи після відсторонення Громового та в період окупації
Через десять років директорства Леоніда Громового звільнили під приводом нераціонального використання коштів. Батьки та учні виступили на захист керівника, але справа завершилася його відстороненням. Після цього школа втратила частину своєї особливості, а керівники змінювалися майже щороку.
Після окупації Донецька школа перетворилася на типовий заклад під контролем окупантів. Доля унікальної бібліотеки і мистецьких розписів залишається невідомою. На сайті закладу окупанти пишаються навчанням за російськими методичками. Сам Громовий був поранений у 2014 році, після чого переїхав на Київщину і помер у 2018-му. У 2023 році на його могилі встановили козацький хрест, зроблений учнем скульптора з Горлівки.
Внесок Леоніда Громового в історію освіти Донеччини важко переоцінити. Його школа виховала покоління патріотичних і свідомих українців. Як зазначає Станіслав Федорчук, багато випускників, які нині служать на фронті, не мають сумнівів, за що борються, адже саме ця школа виховала у них чітку національну ідентичність.
