Як змінилися пріоритети українців у виборі житла під час війни
Український ринок нерухомості зазнав суттєвих змін під час війни. Через постійні обстріли та перебої з електроенергією дедалі більше громадян шукають автономне житло у передмісті або квартири на низьких поверхах, уникаючи багатоповерхівок та залежності від міських комунікацій. Вартість найбільш затребуваного житла нині становить від 30 до 70 тисяч доларів, тоді як до початку повномасштабної війни активним попитом користувалися квартири за 150–200 тисяч доларів.
Про це розповідає NewsWeek
Попит на автономність і безпеку
Президентка Спілки фахівців з нерухомого майна України Лариса Ставинога відзначає, що основним критерієм для покупців стала безпека, а не статус житла. Вони шукають мобільність, автономність та незалежність від зовнішніх ресурсів. З початку війни попит на приватні будинки, особливо в передмістях Києва, Львова, Дніпра, Харкова та інших великих міст, значно зріс. Багато хто облаштовує свої будинки сонячними панелями, генераторами та утепленням, щоб бути готовими до тривалих перебоїв з електроенергією та газом.
“Звісно, що перевагу віддають маленьким приватним будиночкам у передмісті. Люди налаштовані на повну автономію. Встановлюють сонячні панелі, генератори, утеплюють помешкання. Це відповідь на постійні обстріли та перебої з електрикою, а тепер ще й тривога щодо газопостачання”, – пояснила Ставинога.
Найбільш популярними стали компактні приватні будинки площею до 80 квадратних метрів з мінімалістичним, але функціональним плануванням. Вони часто здаються «під ключ» і вже обладнані альтернативними системами живлення.
Тенденції на ринку квартир
Значно знизився попит на квартири у багатоповерхівках, особливо на верхніх поверхах (вище десятого). Це пов’язано зі складністю підйому у разі відключення електрики, коли не працюють ліфти. Тепер покупці віддають перевагу квартирам до п’ятого поверху, і ціни на квартири вище почали знижуватись. Водночас цінуються квартири з альтернативними джерелами енергії: генераторами, запасами води, газовими плитами або навіть пічним опаленням. Це стало ключовим аргументом для багатьох покупців.
Ще однією суттєвою зміною став зменшений бюджет покупців. Якщо раніше інвестори активно купували житло у новобудовах за 150–200 тисяч доларів, то зараз більшість угод укладається в сегменті 30–70 тисяч доларів. Основну масу покупців складають люди, які втратили житло через бойові дії або були змушені виїхати з небезпечних регіонів. Вони часто користуються державними програмами підтримки.
Також спостерігається тенденція до продажу «зайвих» квартир і конвертації майна у гроші, що пояснюється бажанням зберегти мобільність та мати можливість швидко змінити місце проживання у разі необхідності.
Окрім цього, українці дедалі рідше погоджуються купувати житло під ремонт: через брак часу, коштів і нестабільну ситуацію більшість шукають варіанти, в які можна одразу заїхати та жити без додаткових затрат на облаштування.
