Зростання напруги у Польщі: підтримка українців знижується на тлі політичної боротьби
Останнім часом у Польщі фіксується посилення негативних настроїв щодо українців, що особливо помітно на прикладі інцидентів у громадських місцях. Один із таких випадків стався у варшавському трамваї, коли літературознавиця Олександра Іванюк стала жертвою відкритої образи через українську мову.
Про це розповідає NewsWeek
Зміна суспільних настроїв і політичного клімату
Після початку повномасштабної війни мільйони українців знайшли прихисток у Польщі, а рівень підтримки серед поляків був безпрецедентно високим. Проте вже у жовтні цього року, за даними Центру дослідження громадської думки (CBOS), підтримка прийому українських біженців впала до 48%, хоча ще навесні 2022 року вона становила 94%. Половина респондентів вважає державну допомогу для українців «надмірною».
Нинішній президент Кароль Навроцький, який несподівано переміг на виборах, висловлював скепсис щодо європейських перспектив України, а також неодноразово звинувачував українських біженців у нібито зловживанні соціальними виплатами. У серпні він ветував закон про продовження допомоги для українців. Водночас уряд Дональда Туска посилює обороноздатність країни, що впливає на державні пріоритети.
Дискримінація, робоча міграція та вплив інформаційних кампаній
Українці відіграють значну роль в економіці Польщі, забезпечуючи до 2,4% ВВП країни, а у 2024 році 78% наших громадян у Польщі були офіційно працевлаштовані. Проте зростає кількість випадків дискримінації, мови ненависті та фізичних нападів. За даними польської поліції, у 2024 році зафіксовано 651 інцидент щодо громадян України, тоді як за дев’ять місяців цього року — 477. Організація Never Again також повідомляє про збільшення фізичних нападів на українців.
Водночас у польському суспільстві поширюється наратив про «невдячних українців». Дослідниця міграції Олена Бабакова зазначає, що адаптація українців та їхня інтеграція на ринку праці порушила усталені очікування щодо їхньої ролі у суспільстві. Зросла й кількість молодих чоловіків, які перетинають польський кордон після змін у правилах виїзду з України — за останні два місяці до Польщі в’їхало понад 98 тисяч чоловіків віком 18–22 років, і лише менше половини з них повернулися назад.
«Це чули всі, але найбільше мене вразило те, що ніхто не втрутився», — згадує 39-річна Іванюк, літературознавиця, яка живе у Варшаві вже 15 років, задовго до повномасштабного вторгнення. «Я зрозуміла, що і сама не відважилася відповісти — було відчуття, що це може перейти у фізичну агресію».
За даними Інституту стратегічного діалогу, проросійські мережі активно просували антиукраїнські наративи під час польських виборів, що стало ще одним чинником розпалювання суспільної напруги.
Попри все, у польському суспільстві зберігається певний рівень солідарності з українцями, однак атмосфера змінилася — дедалі частіше українці стикаються з викликами і почуваються менш захищеними.
