Чому Путін мститься саме Одесі та Миколаєву – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
За понад 500 днів війни Російська Федерація втратила на полях битв в Україні більше 240 тисяч своїх військових, тобто поранених має бути ще втричі більше. Тоді разом втрати (убитими і пораненими) складають близько мільйона російських солдат.
За цей час українська сторона збила 315 російських винищувачів, 310 бойових вертольотів, знищила 4130 танків, 8070 бойових броньованих машин, 4600 одиниць російської артилерії, 435 засобів ППО і ПРО, 695 реактивних систем залпового вогню, 3950 бойових безпілотників, 18 військових кораблів, 7140 вантажних автомобілів і 1300 балістичних та крилатих ракет. На українському полі бою російська сторона вже втратила 50% свого бойового потенціалу, що практично унеможливлює наступ РФ на деякі інші країни, що було частиною планів Кремля завоювати щонайменше 14 незалежних держав – колишніх радянських республік, щоб наприкінці грудня 2022 року, коли виповнювалося 100 років з дня створення Радянського Союзу, оголосити, що СРСР знову відновлений, звичайно, з центром у Москві.
Україні вдалося знищити значну частину бойової чисельності звичайних озброєнь РФ і практично врятувати багато країн від можливого військового нападу російської армії. На першому плані були – Молдова, Казахстан і країни Балтії – Литва, Латвія та Естонія. Ці маленькі країни Балтії виділяють 1,3% свого валового національного продукту на військову підтримку України, вважаючи це реальною підтримкою своєї національної безпеки та територіальної цілісності. У наступі на ці країни Москва хотіла використати, перш за все, фактор присутності російської національної меншини, яка могла б підтримати російську окупаційну армію.
Так, в Естонії 30% етнічних росіян, а в Латвії 28%. Щоправда, половина з них є проєвропейськими, але це означає, що в цих країнах НАТО та ЄС 14-15% населення відкрито підтримує Путіна та агресивну Москву. У Казахстані 15,5% етнічних росіян, але всі вони готові підтримувати Кремль. У Молдові 11% населення складають представники російської меншини, яка в своїй абсолютній більшості підтримує політику Кремля. Але в Молдові третина власного населення все ще має промосковську орієнтацію, що створює всередині країни дуже напружену ситуацію щодо реалізації політики інтеграції до Євросоюзу. Крім цього, є ще ренегатський регіон Придністров’я, який повністю підконтрольний Кремлю.
Таким чином, прорив російської армії до молдовського кордону був стратегічним завданням Кремля, який поховали Збройні сили України. Утримання українською армією оборони на лінії Одеса-Миколаїв врятувало Молдову від московської анексії, оскільки ця країна була першою в списку російської армії, яка б рухалась далі у разі падіння України. Путін дуже погано ставиться до Одеси та Миколаєва, які не допустили його солдатів, і тому зараз особливо злісно обстрілює ракетами ці два українських міста, руйнуючи транспортну інфраструктуру та цивільні будівлі.
Російські балістичні та крилаті ракети спалили 40 тисяч тон зерна, призначеного для експорту морським коридором з Одеси. Це зерно планувалося доставити до Китаю, але російська армія, маючи перевагу на морі та в повітрі, направила руйнівні та смертоносні ракети, щоб знищити зерно та цистерни з олією, приготовлені для потреб бідних країн Африки.
Навіть у той час, коли Москва нищить Україну своєю потужною зброєю, Угорщина виступає проти надсилання Україні касетних боєприпасів чи будь-якої зброї, що, на думку міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, лише продовжить конфлікт або призведе до нових жертв. Ви тільки уявіть, як Україна, не маючи достатньо систем протиракетної та протиповітряної оборони, не може навіть захистити Одеський морський порт і сільгосппродукцію, на яку чекають голодуючі в бідних країнах Азії та Африки, а уповноважений із зовнішньої політики Путіна в країнах НАТО і ЄС та одночасно міністр закордонних справ Угорщини просить світове співтовариство Україну залишити без зброї, щоб нібито швидше припинити вбивства невинних людей. Коментуючи рішення США відправити українській армії касетні боєприпаси, він на прес-конференції в Будапешті зазначив, що використання таких боєприпасів може мати трагічні гуманітарні наслідки.
Він закликав усіх допомогти відновити мир в Україні та врятувати людські життя, а не посилати касетні боєприпаси та іншу зброю. «Чим більше зброї буде використано у цій війні, тим довше вона триватиме і тим більше людей загине. Ось чому кожен, хто надсилає зброю в Україну, бере на себе відповідальність за додаткові смерті та страждання більшої кількості сімей», – сказав Сійярто. Ви помітили, що йдеться лише про відправку зброї в Україну. Угорський міністр не згадав про іранські дрони-вбивці, якими Москва щодня тероризує більшість міст України.
Він навіть не згадав про російську зброю, яку Москва накопичила за ці роки у величезних кількостях, готуючись до кровопролитної війни. Сійярто дуже засмучений тим, що від української зброї гинуть люди, а це виключно російські військові, які без запрошення прийшли на чужу територію і фактично вбивають мирне українське населення. Сіярто це зовсім не цікавить. Для нього головне, щоб українці не вбивали російського агресора за допомогою західної зброї, адже таким чином війна буде лише продовжена, а не завершена за сценарієм Кремля. Зауважимо лише, що порятунок життів російських військових, які окупували чужу територію та тероризували мирне населення України, не є гуманітарною справою.
Гуманітарна акція, коли ви просите Кремль не обстрілювати Одесу і Миколаїв, Київ і Харків, Херсон і Львів. Коли ви бодай одним словом засуджуєте агресію Москви чи знищення Росією поставок українського продовольства для країн третього світу. Зрозуміло, що все це розуміють лише особи, які мають щось людське, а не ті, що за жменю рублів готові відстоювати інтереси Москви, представляючи всім, що начебто вони виступають за мир.
