Для чого насправді Путіну українські діти – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
Найбільші злочини Російської Федерації проти України – це злочини агресії, тому увага міжнародної коаліції зі створення Спеціального трибуналу зосереджена на цьому питанні розслідування. Зараз коаліція країн, яка підтримує ідею створення такого трибуналу, налічує 37 країн і постійно розширюється, оскільки все більше країн світу усвідомлюють необхідність створення цієї важливої міжнародної інституції, яка має відновити справедливість і неможливість уникнути відповідальність за вчинені воєнні злочини з метою притягнення до жорсткої юридичної оцінки російської агресії, її організаторів і виконавців, щоб кожен, хто планує вторгнення на чужу територію, розумів величезну відповідальність, яку він нестиме за ці небезпечні дії.
Надто важливо, щоб вище політичне керівництво РФ на чолі з Путіним, а також верхівка російської армії, яка виконувала вказівки Кремля, зокрема міністр оборони РФ Шойгу та начальник Генштабу Герасимов, були притягнуті до відповідальності за злочини агресії проти України. Крім них, ще кремлівські пропагандисти з московських телеканалів, які поширюють серед російського суспільства ненависть до інших народів, ідеї російського шовінізму та фашизму, що вже набуло міжнародного визначення як ідеологія рашизму, яка стала небезпечною за весь демократичний світ як загроза порушення територіальної цілісності країн.
Також має постати перед судом погроза використання ядерної зброї як засобу шантажу проти багатьох країн, які не хочуть підкорятися російському експансіонізму, що ставить завдання відновлення Російської імперії чи принаймні тієї держави, що розвалилася у 1991 році як Радянський Союз. Виданий міжнародний ордер на арешт Володимира Путіна за розкрадання українських дітей російською стороною вже свідчить про те, що особливою увагою не оминули цинічні злочинні дії з примусового переміщення українських дітей на територію РФ або шляхом обману їхніх батьків.
Перед міжнародним судочинством очільнику Кремля доведеться відповідати за реалізацію огидної практики депортації українських дітей нібито як гуманітарної рятувальної операції. Москва спочатку створила небезпеку для життя дітей, які проживають в Україні, а згодом, як крок нібито підтримки, примусово переправляє їх на свою територію, де багато з них губляться у віддалених регіонах Росії.
Перше, що Москва робить для цих дітей, це виховання в дусі російського шовінізму та ідеалів «русского мира» як пропагандистської матриці в навчальних закладах з метою подальшого розвитку впливу на дітей та їх психологічний та психологічний стан і без того сильної пропаганди ідеології рашизму. Таким чином, Кремль поставив завдання сформувати з маленьких українців армію нових лояльних до Москви громадян, які виконуватимуть роль яничар.
Свого часу турецька армія викрадала із завойованих територій маленьких хлопчиків, щоб виростити з них найвідданішу армію Османській Порті. Вона була дуже запекла в битвах. І коли яничари приходили на територію, з якої вони були родом, наприклад, в Україну чи на Балкани, вони без жодного трепету знищували корінне населення, до якого мали лише ненависть і злобу, навіть якщо вони були вихідцями з цих країв. За таким принципом очільник Кремля краде українських дітей, і не тільки хлопчиків, а й дівчаток.
Російський фашизм вирішив сформувати людську базу для свого злочинного майбутнього. А це небезпечно і негуманно у відношенні до цивілізаційних цінностей сучасного міжнародного суспільства. Керівники Кремля завжди відправляли своїх дітей здобувати освіту в країнах західного світу, а українських – у слаборозвинені російські регіони, щоб потім вони своєю працею виводили їх із відсталості та депресії. Але Володимир Путін і його політичне оточення повинні усвідомлювати, що ці злочинні плани будуть суворо санкціоновані міжнародним і українським національним правосуддям. Безсумнівно, кремлівське зло буде притягнуте до відповідальності. Це необхідно з юридичної точки зору і просто з практики життя людської цивілізації.
