Кличко не сплатив 150 тис. грн в бюджет, а це вже кримінальний злочин: адвокат – про судові війни з мером Києва
Правозахисник Дмитро Калько пояснив, чому в Києві важко протистояти чиновникам та наскільки реально відстояти свої права
У Києві статистика звернень/скарг містян на гарячу лінію 1551 за останні роки здебільшого не змінюється. Щорічно біля одного мільйона киян дзвонять до Контактного центру з тими чи іншими проблемами або питаннями. В окремих випадках, у найбільш складних ситуаціях, невирішені проблеми змушують мешканців міста звертатися до судів.
Журналісти розпитали відомого правозахисника, адвоката, члена Громадської ради при КМДА Дмитра Калька про шанси пересічних містян на конкретних прикладах добитися справедливості в судових спорах з міськими чиновниками або комунальниками та скільки насправді на це може піти часу.
Про гучний кейс на Лісовому кладовищі
— Розпочнемо з останніх резонансних подій у місті. Оцініть з правової точки зору непросту ситуацію на Лісовому цвинтарі щодо уніфікації поховань військових на Алеї Героїв.
— У мене постає єдине питання: “Чому цю тему, таку досить специфічну і чутливу, педалює особисто міський голова?!” Дуже швидко, наполегливо. Я не чув від жодної особи, з якою спілкувався по цій темі (у тому числі і від представника фракції УДАР у Київраді), щоб хтось реально скаржився (на розміри деяких меморіалів захисників/захисниць, що не вписуються у нові вимоги. — Ред.).
Спробуйте напишіть якусь скаргу з будь-якого питання до міських чи районних чиновників. Та всім буде плювати на ці скарги. Я зараз займаюсь відновленням особистих прийомів секретаря заступника міського голови. Він ніколи не проводив їх і сам вирішує, з ким йому зустрічатися, а з ким ні.
Проводьте будь-які журналістські експерименти, ви не потрапите до міськради. А щодо питання Лісового кладовища він (Кличко – Ред.) сам запрошує людей тощо. Але якщо він хотів би їх запрошувати для злагодження гострих кутів, то — одне. Має бути в першу чергу якась значна проблематика для подібних прийомів.
Однак те, що я почув, начебто хтось скаржиться, що через ці конкретні могили, які начебто щось порушують (проте не порушували на момент установлення, а після відомого рішення Київради почали порушувати), начебто вони там загороджують вид чи видимість сусідніх могил. І що, які саме права порушенні у цьому випадку?!
Якщо є люди, які вважають що їх права порушенні, то вони судяться.
— Які перспективи мають судові спори проти місцевих чиновників чи працівників комунальних служб?
— Знаєте, я подав багато позовів, навіть особисто на Кличка (міського голову. — Ред.), — і по доступу до публічної інформації, і по невиконанню закону про звернення громадян тощо, і можу сказати, що йому плювати на закон.
Особисто я оштрафував по моїй справі Кличка. Так, він оштрафований і ще не виплатив близько 300 тисяч за невиконання судових рішень. Кажу це для того, щоб ви зрозуміли взагалі ставлення Кличка і міської влади до Конституції, законів і так далі. Та вони чхати хотіли на закони і Конституцію.
У мене виникає логічне припущення: або на Лісовому цвинтарі похована якась дуже впливова особа (чи рідний впливової особи), і там тінь падає на цю сусідню територію, або дійсно відбувається якийсь нонсенс. Те, що відбувається з цим кейсом щодо поховань Героїв, не притаманно ні Кличку, ані взагалі нашій системі.
— Що ви маєте на увазі?
— Педалювання цієї теми складає враження, що жодній проблемі у місті не приділяється стільки зусиль. Я вибачаюсь, у нас у Києві вже два колектора — все, на виході ногами вперед. У нас скоро, перепрошую, г*вно попливе по Києву і Дніпру, у нас повний колапс з метро і т.д. Тобто, великі проблеми є всюди, а Кличко займається, як я дивлюсь, ось виключно цією проблематикою.
Вже думав, що там все давно вийде у юридичну площину: спір та й спір, і що суд там винесе рішення в рамках адміністративного спору, те й буде. Проте прогнозую, це може зайняти 5-10 років в нинішніх умовах. Сьогодні адмінсуд відсутній, у нього на розгляді лежать 85 тисяч справ.
Водночас міські чиновники, якщо щось хочуть робити в сфері благоустрою, вони це тупо беруть і роблять.
У ситуації на Лісовому вони зараз намагаються домовитися з деякими родичами загиблих Захисників і Захисниць. Чому і проводять час від часу всі ці зустрічі і ведуть розмови. Щоб типу уламати людей і т.д. Містяни ж мені іноді дзвонять у справах Лісового цвинтаря, мовляв, ось Кличко нас запросив до себе на зустріч.
Значить, приходжу я і кажу до людей – якщо хочете, то маєте повне право привести свого адвоката на цю зустріч, адже це ж офіційний захід. Приходжу в КМДА, а там стоїть начальник відділу звернення громадян, начальник охорони зміни і заявляють, що сюди не можна проходити, все — без телефонів. І не пропускають мене як адвоката і правозахисника.
Це дещо нагадує ситуацію в РФ (загугліть – “Губернатор в Росії заборонив знімати чиновників”). Так само я днями читав розпорядження про копів, про особисті права громадян, то у цьому документі теж вже міститься положення, що не можна без згоди секретаря його знімати на особистих прийомах. Але це ж не у нього вдома проходить, не у ванній, а під час особистих прийомів, під час публічних заходів і при реалізації ним адміністративних повноважень.
Не можна вести зйомку без його погодження? Але це якийсь нонсенс! У мене виникає запитання: “Що взагалі в цій системі взаємодії містян і міської влади відбувається?!”
— Наскільки з точки зору права легітимне “могильне” рішення Київради, яка встановила нові правила поховань військових на міських некрополях? Чи підпадають під ці оновлені вимоги ті могили, що з’явились до реформи?
— Немає жодних нормативно-правових актів зворотної дії, якщо такий документ погіршує становище (або окрім тих випадків, якщо тільки поліпшує та скасовує відповідальність). Якщо якась людина каже, що те, чи інше рішення будь-якого органу влади погіршує її становище, то значить цей правовий акт не має зворотної дії.
Але у Києві після даного рішення Київради виходить навпаки: ці обрані різні професії (які у місті вже 10 років керують і всім це “подобається”), все одно роблять (з моєї практики) те, що хочуть. Інструментів для цього у них зараз є безліч.
Про зачистку кіосків і тітушок
— Про які саме інструменти ви говорите?
— Наприклад, якщо у них стоїть задача знести ваш магазин або бізнес, не допоможе ані наявність документів на землю, взагалі нічого. У хід йде все, починаючи з тітушок чи вандалів, і закінчуючи просто третіми руками, тим же благоустроєм.
Зараз це яскраво виражається в ситуації з кооперативом “Іскра” на Виноградарі. Вони спочатку знесли ці гаражі, а потім вже (дізнався про це випадково) подали десь 30 скарг до Мін’юсту на скасування права власності на об’єкти нерухомого майна.
Однак існує практика Верховного Суду по місту Києву. Згідно з положеннями цієї судової інстанції, Департамент територіального контролю жодним пальцем не може чіпати об’єкти нерухомого майна. Вони в принципі не відносяться до компетенції цього департаменту.
Чиновники і комунальники не можуть дивитися на нерухоме майно, оскільки в їхній компетенції — тільки тимчасові споруди, знесення МАФів тощо. Вони ж проти правил зносять нерухоме майно, а вже після цього йдуть оскаржувати його реєстрацію. Так на момент знесення ця реєстрація не була скасована, і чи буде скасована — ще не відомо. А вони вже демонтували чужу нерухомість.
Це просто привожу один з прикладів, як їм плювати на закони і права громадян. Тому і не розумію, чому міські чиновники зараз цю тему так мусолять з Лісовим.
Там же насправді невелика кількість цих могил, які вони хочуть “реконструювати”, як вони кажуть. До речі, реконструкція — це різновид будівництва, а пам’ятники на кладовищі не є об’єктами нерухомого майна. Вони ж не реєструються і не підлягають реєстрації. Тому і питаю, що значить “реконструкція”?!
Ніякий нормативно-правовий акт не можна так “відмотати” назад. Для порівняння: по аналогії й такій логіці даний підхід відкривав би юридичну можливість оскаржити через п’ять років перемогу на виборах Кличка, визнаючи її незаконною. Для того, щоб скасувати результати голосування киян “заднім числом”, а також потім скасувати все, що за ці п’ять останніх років підписував міський голова.
Є принцип визначеності, і це — важлива складова верховенства права (про що зокрема йдеться у статті 8 Конституції України). Якщо мер починає порушувати принцип правової визначеності, то будь-який громадянин конкретно не розуміє, чим закінчиться будь-яка історія після того, чи іншого рішення міської влади. Тому що по ходу певних процесів, які закінчилися, є вірогідність перегляду умов що до тих, чи інших відносин.
Перегляду правил гри після якоїсь точки неповернення (коли споруда вже встановлена) не може бути. В іншому випадку буде хаос. Україна і Київ — це ж не Гваделупа якась чи Гвінея.
Є правила у тому ж боксі, той же джеб (один з основних дозволених правилами удар, — Ред.), а нижче пояса бити не можна. У вище зазначених ситуаціях він чомусь не розуміє, що є юридичні правила.
Все, що робить міський голова — тенденція і наслідки того, що центральна влада доцентралізувалась настільки, що міські чиновники вважають місцеве самоврядування як якусь свою окрему гілку влади. Крутішою, ніж державні гілки (законодавча, виконавча і судова). У столиці місцеве самоврядування живе якимось своїм життям і немає ніяких зафіксованих з боку держави санкцій відносно як посадових осіб місцевого самоврядування, так і безпосередньо Кличка.
— Так що саме Кличко порушив? Київрада — це ж колегіальний орган, КМДА — виконавчий орган міської влади, що імплементує рішення депутатів міськради…
— У мене для прикладу є один кейс, у якому він не сплатив до держави 150 тисяч гривень (за період повномасштабної війни) за невиконання судового рішення. А це кримінальний злочин.
У держави є теж помилки, існує купа справ про мільярдні зловживання на держпідприємствах, ведуться розслідування тощо. А Кличко чомусь не при справах. От він прийшов на сесію міської ради, пройшла хвилина мовчання, роздав медальки, гімн заспівав, а потім кудись пішов прямо з сесії.
Проте це ж його основна робота, а він кудись вийшов із засідання, і ніхто не знає, куди він попрямував. На мої запити, у Київраді та КМДА кажуть, що не фіксують, де Кличко. Куди ти пішов?! Ти ж на роботі, повернись! А потім з’являється інформація про його візити, скажімо, до Франції і так далі. Чого він літає, коли в Києві купа проблем?! Кличко, сплати штраф!
