Петиція Зеленському: воїни запропонували простий і швидкий спосіб переоснащення бійців ЗСУ сучасною зброєю
Боєць Ігор Криворучко закликав Зеленського прийняти законопроєкт, що допоможе швидко переозброїти армію та отримати вирішальну перевагу перед ворогом.
На сайті президентських петицій з’явилася цікава і дуже актуальна петиція від громадського діяча, а нині – українського солдата Ігора Криворучко, який зараз перебуває на східному фронті та боронить країну від загарбників.
Щодо можливості кредитування (спільного фінансування) Держави діючими військовими: https://petition.president.gov.ua/petition/175454?fbclid=IwAR0zigVpHUwUGHJeNE8N1zmqKQ2AAGXF54-zGZYErXH03F2HTrKiZwVLtMo
Активіст звертається до Головнокомандувача з пропозицією дозволити солдатам (через спеціальний законопроєкт) спрямовувати частину власних коштів у вигляді кредиту Державі на закупівлю персонального сучасного озброєння та обладнання. Це дасть можливість солдатам швидко отримати передову зброю перемоги, а Держава (МО) матиме додаткові обігові гроші, які будуть адресно спрямовані на переозброєння армії.
NewsWeek напряму зв’язалась із автором петиції, щоб з’ясувати деталі цієї, безумовно, дуже актуальної та потрібної ініціативи.
— Пане Ігоре, в своїй петиції Ви пропонуєте законодавчо надати можливість військовим добровільно витрачати власні кошти на купівлю необхідного їм обладнання або зброї. Розкажіть, в чому полягає сутність та сенс цієї ініціативи, враховуючи, що наразі ніхто не заважає військовим купувати за власний кошт обладнання, чи співпрацювати з волонтерами, які за гроші (не важливо, від кого вони поступили) дістають все потрібне?
— Ця петиція визріла, можна сказати, прямо в окопах, на полі бою. Ідея співфінансування відкриває можливість кожному солдату придбати собі якісне індивідуальне функціональне озброєння та оснащення під особисті потреби. Те чим мала би одразу забезпечити держава, але на що в неї часто не вистачає грошей. Міністерству оборони це дасть вільні обігові кошти для вирішення цього питання. Якщо її приймуть, то технічне оснащення солдат ЗСУ буде значно краще ніж у ворога, що дозволить прискорити темпи контрнаступу і швидше закінчити війну перемогою. В кінці війни солдат отримає назад свої зароблені, а ЗСУ – сучасне озброєння.
Алгоритм наступний: Я прихожу до командира взводу, даю заявку на одну одиницю, наприклад, автомат Вулкан-М, який коштує 100 000 гривень. Особисто для мене цей автомат набагато більш зручний, ніж розповсюджений АК-74. Командир погоджує з начштабу. Підписую контракт. Мені видають автомат, присвоюють йому інвентарний номер, ставлять на облік, записують у військовий квиток. Далі, я зі своїх виплат відраховую якусь суму. Мінімальний розмір відрахувань встановлюється, наприклад, не менше 20 000. Більше можна, якщо немає нагальних витрат. Такий нюанс допоможе не потрапити у скруту, у випадку непередбачених ситуацій та витрат. Або, як варіант, можу виплатити одразу всю суму із саме президентських, але не зарплати. Далі, по тій же схемі, я можу замовити оптику до цього автомату, чи підствольний гранатомет. Суть в тому, що це в рази пришвидшить процес переозброєння. Дали автомат, я виплатив 100 000, і за ті 100 000 умовно зробили ще один для іншого бійця. Тобто я фактично даю в кредит гроші МО на виготовлення наступного автомата. Коли я демобілізуюся, автомат лишаю в армії, а мені повертаються гроші. Чи, наприклад, про обладнання. Якісний функціональний тепловізор коштує 120 000 гривень. Але після війни більшості мобілізованих він буде не потрібний. Тому на практиці солдат, в кращому випадку, купить собі малопридатний для бойових дій, найдешевший варіант. Або, ризикуючи життям, не купить нічого, витративши гроші на щось інше і переклавши відповідальність на волонтерів, командування та державу. А моя система дозволяє йому робити правильні, виважені кроки і підвищувати свою боєздатність.
Крім явних переваг швидкого отримання сучасної зброї, такий формат допоможе багатьом солдатам зберегти більшу частину власних грошей на демобілізацію, а не витрачати зайві кошти на розваги чи імпульсивні покупки, і на кінець війни залишитись ні з чим.
— До України зараз йде військова допомога у мільярди доларів та купа різного обладнання зі всього світу, яке призначається в першу чергу для використання солдатами під час боїв. Крім того, в бюджеті України на ці потреби передбачені рекордно великі кошти. Чи не боїтеся, що Ваша ініціатива може сприйматися критиками/хейтерами, як спроба використати солдатські гроші заради чиїхось бізнесових інтересів?
— Ще раз наголошу, що сутність моєї ідеї не в тому, щоб віддати/позбавити солдата власних грошей, а якраз навпаки. Я хочу, щоб усі виплати (більшість з них) повернулися до кожного бійця після демобілізації, адже заробляються вони, без перебільшення, потом та кров’ю.
Хейт, звичайно, є. Особливо від людей, які побачили слова «кредит», «віддати гроші», але не вникли в суть. Мене навіть намагаються втягнути в якісь політичні дискусії, але зараз не передвиборна кампанія. Таким аполітичним, як тепер, я не був ще ніколи.
Стосовно побоювань, що хтось може «нажитися». Через травматичне минуле нашого народу, досвід життя при «совєтах», а зі здобуттям незалежності через постійні корупційні скандали, у нас дуже висока недовіра до влади і дискредитоване поняття «реформа». Тому ми з недовірою ставимося до всього нового. З цим потрібно змиритися, та бути готовим, що якщо ти озвучив якусь ідею, буде багато негативу. Але я готовий пояснювати, роз’яснювати, відстоювати право військових на цю ініціативу.
Впевнений, що ті, хто приймав участь у боях, принаймні замисляться над ідеєю чи напишуть мені ґрунтовні пропозиції, можливо, зауваження. Мої побратими цілковито підтримують ідею, але мало хто з них може підписати петицію, тут дуже поганий інтернет і є обмеження на користування ним з міркувань безпеки. Я зазначав, що ми зараз знаходимося на Донеччині. Всі розуміють, що буряти з унітазами закінчилися – нам протистоїть підступний, добре оснащений та переважаючий у кількості супротивник, а не тільки мобіки в старих онучах. Наша віра в перемогу стійка, але пошук варіантів, як отримати перевагу на полі бою, триває постійно.
Щодо західної допомоги, вона дійсно колосальна, але війна – справа дороговартісна, на неї вже витрачені мільярди, і буде витрачено ще більше. Але, передусім, в такій допомозі ми звертаємо увагу на ППО, артилерію, танки та снаряди. Хоч нам постачається, зокрема, й сучасне стрілецьке озброєння, але поки що основним лишається АК-74. А потенціал для покращення індивідуального озброєння величезний, як і потреби в ньому наших бійців тут і зараз.
— Який формат Ви пропонуєте для практичної реалізації Вашої ідеї. Як має бути організовано рух коштів та звітність щодо закуплених позицій?
— Думаю, має бути розроблений окремий закон, який затверджує право мобілізованого на добровільне спільне фінансування власного озброєння. Всі інші деталі прописувати в контрактах. Я бачу це, як щось схоже на накопичувальний рахунок, але грошима користується не банк, а Міністерство оборони. З інфографікою, хто, що замовив, скільки виплатив/скільки лишилося. Щоб можна було слідкувати через мобільний додаток, можливо, навіть Дію, куди б по ІПН, підтягувалися дані контракту. При цьому МО виставляє прайс, скільки що коштує. У випадку, якщо це секретна інформація, тоді ще до контракту підписувати пункт про «нерозголошення».
Сам контракт, думаю, має укладатися на місцях, у військовій частині. В документі мають бути прописані всі нюанси, строки, перший внесок, мінімальний розмір відрахувань, положення, що у випадку загибелі – накопичення отримує родина і т.д. Чому мінімальний? Бо, насправді, ми досить суттєву частину від отриманих грошей витрачаємо на фронті на побутові питання, обслуговування автомобілів, купівлю дрібного обладнання, хімічних грілок та газових балонів, іноді це витрати на одяг та взуття. Тому, щоб боєць та його родина не залишилися без коштів, має бути встановлена мінімальна межа, а якщо буде змога докинути більше – кожен це зробить. Окрім економічної та практичної вигоди, вважаю, що така програма підвищить рівень довіри та відповідальності у відносинах солдат – командування.
Тому я вважаю, що ця ідея актуальна і саме «на часі». Бо вона працюватиме на безпеку солдата, захищатиме його інтереси, і наближатиме перемогу над загарбниками! Закликаю усіх небайдужих українців, військових, членів їх родин підтримати мою петицію, щоб ідея реалізувалась якнайшвидше!
