Під каток репресій передусім потраплять ті, хто виступає проти геноцидної політики Путіна – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
Євросоюз залучив Україну до роботи над майбутньою промисловою стратегією для оборонно-промислового комплексу (ОПК) країн ЄС – про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу у Європарламенті. Розбудова спільних виробничих потужностей ОПК України та ЄС стає важливим кроком у контексті протидії російській агресії. Безпека Європи безпосередньо залежить від наслідків війни в Україні. Своєчасне покриття потреб України в озброєнні, зокрема, в артилерійських снарядах, допоможе змінити хід подій на багатьох ділянках фронту на користь Києва. Росія має намір продовжувати війну проти України протягом тривалого часу, отже, потреба України в сучасному озброєнні буде актуальною і надалі. Наявність сучасних оборонних технологій у Києва буде фактором стримування реваншистських настроїв Росії. Виробництво зброї в Україні дозволить зменшити витрати на логістику та уникнути ризиків, які пов’язані з її транспортуванням, зокрема, блокування кордонів. Інвестиції у виробництво зброї в Україні вигідні, оскільки середня заробітна плата тут нижча, ніж у багатьох країнах Європи, а отже – витрати на виробництво мінімізуються. Успішне використання західної зброї на полі бою в Україні стане найкращою рекламою для її виробників: практична демонстрація ефективності в бойових умовах підвищує попит на таку зброю. Відкриття нових виробничих ліній стає необхідною умовою щодо додаткового виробництва зброї для зацікавлених країн в той час, поки виробництво в Україні буде покривати потреби ЗСУ. Таким чином, збройові компанії отримають більші прибутки, а країни Європи відповідно необхідне озброєння для посилення обороноздатності. В умовах російської агресії проти України та неодноразових погроз Росії в бік країн ЄС, Європі необхідно вдатись до рішучих дій задля посилення власної обороноздатності та підтримки Києва у екзистенціальній боротьбі проти РФ. Якнайшвидша розбудова спільних виробничих потужностей ОПК стане чітким сигналом для Москви про готовність України та країн Заходу дати консолідовану відсіч агресору.
А в цей час для тих, хто інакше мислить немає місця в путінській Росії. Очікується, що після президентських виборів влада почне масові репресії проти інтелігенції. Московський суд виніс рішення про арешт Бориса Акуніна, видатного російського письменника, автора багатьох бестселерів, який проживає у Великій Британії, за нібито «виправдання тероризму». Московський суд ухвалив рішення взяти його під арешт після затримання. Російська влада продовжує курс на розширення та посилення репресивного законодавства. Зараз «іноземними агентами» називають усіх, хто публічно виступає проти зовнішньої чи внутрішньої політики Кремля. Під репресії потрапляють лідери опозиції, активісти, незалежні журналісти та правозахисники, науковці, тобто широкі кола інтелігенція. Освічене суспільство стало непотрібним для влади. Кремлю необхідний абсолютний контроль над російським суспільством.
Держдума РФ ухвалила закон про конфіскацію майна за злочини проти безпеки РФ. Згідно із цим законом, майно росіян, викритих у критиці СВО, може бути конфісковано. Адміністративні та кримінальні статті про дискредитацію армії та поширення начебто неправдивої інформації про збройні сили Росії використовуються як репресивний інструмент для придушення антивоєнних висловлювань та кримінального переслідування громадян за законну реалізацію ними права на мирне вираження думок. Каральні практики, пов’язані з відібранням власності, очевидно будуть розширюватися. За даними слідчого комітету РФ, у країні з початку СВО порушили 273 кримінальні справи про фейки про армію. А ЗМІ підрахували, що лише у 2023 році до російських судів надійшло 2870 адміністративних справ про дискредитацію ЗС РФ. За даними правозахисників, за останні 11 років правління Путіна 3 442 росіянина зазнали політично вмотивованого кримінального переслідування. На даний момент у Росії налічується 1011 політв’язнів. За фейки зазвичай переслідують медійних діячів, серед яких колишні депутати, опозиційні активісти, представники ЗМІ. А за дискредитацію найчастіше переслідують звичайних громадян – студентів, пенсіонерів, робітників. Формулювання кримінальних статей дозволяють покарати будь-кого і майже за що завгодно – немов зараз в Росії сталінські часи.
В умовах погіршення соціально-економічної ситуації Путін збирається утримувати владу за допомогою страху і репресій. При цьому у Росії недостатньо місць у в’язницях для розміщення сотень тисяч заарештованих та поліцейських, які мають їх охороняти. Отже, засуджених відправлять у окопи, що стрімко порожніють, на передовій. Російські інтелектуали, приватний бізнес, громадянські активісти – усі вони стають жертвами влади. Ще більш масові арешти та висилки незгодних розпочнуться одразу після виборів президента РФ. Під каток репресій передусім потраплять ті, хто виступає проти геноцидної політики Путіна. Масові репресії це не теоретична ймовірність, а «національний російський проєкт», реалізацію якого Кремль вже розпочав. Росія перетворюється на концтабір, бігти за межі якого стає єдиним рішенням, доки є така можливість.
