Про саміт НАТО, сигнал Путіна та пропаганду Кремля – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
У литовському Вільнюсі відбувся черговий саміт НАТО. Брюссель, Вашингтон та інші столиці країн-членів Альянсу переважно задоволені. Ще одна країна фактично стала частиною Північноатлантичного договору – це Швеція. Анкара дала згоду на членство Швеції взамін підтримки Туреччини на шляху інтеграції до Євросоюзу. Всі задоволені, особливо після розвороту Ердогана в бік західних союзників, що одразу роздратувало Москву, яка відтак зарахувала Туреччину до списку ворожих країн. Але все ж головним питанням на саміті була Україна. Київ попросив у союзників визначити терміни, коли Україна може стати членом НАТО.
Президент Володимир Зеленський заявив, що було б абсурдом не пропонувати Україні часові рамки членства в НАТО на саміті в Литві. «Це безпрецедентно, якщо не визначені часові рамки ні для запрошення (в НАТО), ні для членства. При цьому додаються розпливчасті формулювання щодо «умов» навіть для запрошення України». Так, на саміті через розбіжності позицій країн-членів Альянсу Київ не отримав ні дати вступу до НАТО, ні прямого запрошення приєднатися до Альянсу після закінчення війни з Росією. Президент України зазначив, що тривала невизначеність щодо членства України в НАТО означатиме, що “залишено можливість досягти компромісу щодо членства України в НАТО в переговорах з Москвою, а для Росії це означає мотивацію продовжувати терор”.
Позицію України підтримали 23 країни-учасниці Альянсу з 31. Вони письмово підтримали прагнення Києва щодо отримання запрошення до членства в НАТО після закінчення війни з Росією. Але США та Німеччина виступили проти, що, схоже, зіграло вирішальну роль у тому, що сталося. Вашингтон і Берлін наполягали на виконанні Києвом низки зобов’язань, необхідних для отримання запрошення до членства в Організації. Водночас генсек Альянсу Столтенберг заявив, що після цього саміту Київ став на крок ближче до НАТО. Прийнято спільне рішення про те, що Україні не потрібно проходити етап виконання Плану дій, який був звичайною процедурою для отримання запрошення. Проте Київ також не отримав рішення про те, що, коли прийде час, він може розпочати процес отримання членства в Організації за скороченою процедурою, як це було у випадку з Фінляндією та Швецією.
Після початку російського вторгнення в Україну Гельсінкі та Стокгольм відчули загрозу своїй державності з боку Москви. Кремлівська пропаганда відкрито говорила про відновлення Радянського Союзу і навіть Російської імперії. У першому випадку 14 незалежних держав повинні були зникнути як колишні радянські республіки, в тому числі три країни-члени НАТО – Литва, Латвія та Естонія. У другому випадку Москва планувала окупувати ще дві країни – Фінляндію та Польщу.
Польща має набагато менший кордон з Російською Федерацією, ніж Фінляндія, і набагато більшу армію, яка інтегрована в систему оборони Альянсу. Але Гельсінкі цього не мав і вирішив перейти під безпекову парасольку НАТО. Швеція була далеко не під такою небезпекою, але вирішила йти до членства в Альянсі разом із сусідньою Фінляндією, де є досить велика шведська меншина. Оскільки Швеція та Фінляндія є членами Європейського Союзу, а більшість країн ЄС також входять до системи пакту НАТО, переговори про вступ до Організації були досить простими та без проблем. Лише Туреччина заблокувала вступ Швеції, що відразу було позитивно оцінено Кремлем. Угорщина за вказівкою з Москви також почала слідувати позиції Анкари. У Вільнюсі ж Ердоган зняв вето на вступ до НАТО Швеції, а Орбан приєднався до нього, щоб не залишитися самотнім винуватцем не розширення Альянсу.
Путін негайно дав відкритий сигнал Брюсселю, що він не задоволений, але після спроби державного перевороту ПВК Вагнера його позиція була значно ослаблена всередині країни та на міжнародному рівні, і це добре розуміли в багатьох центрах прийняття рішень, особливо в Туреччині. Таким чином, у Вільнюсі було досягнуто консенсусу з цього питання, і це є значною доданою вартістю саміту. Отже Фінляндію Альянс прийняв, а Україні лише запропонували підтримку, і Київ відчув себе не лагідно. Зрозуміло, що Фінляндія беззаперечно належить до західного світу, але Київ, у середні віки до приходу монголів (1240 р.) був одним із трьох найбільших європейських міст за розміром, будучи столицею найбільшої держави на європейському континенті як Київська Русь. Тому й не дивно, що нинішні українці не хочуть навіть чути, щоб бути під Москвою, яка в той домонгольський період ледве існувала як мале містечко.
У другий день саміту президент України Зеленський провів двосторонні зустрічі з прем’єр-міністром Канади Трюдо, канцлером Німеччини Шольцем, прем’єр-міністром Великобританії Сунаком і президентом США Байденом, а також взяв участь у першому засіданні Ради Україна-НАТО. На двосторонніх зустрічах було узгоджено конкретні форми військової співпраці та підтримку Заходом Києва новими зразками озброєння. У другий день саміту країни G-7 домовилися про надання письмових гарантій безпеки для України. Президент Володимир Зеленський щиро привітав їх спільний документ, лише наголосивши, що ці гарантії не можуть замінити майбутнє членство України в НАТО.
Москва відповіла на все це в дусі своєї пропаганди. Глава російської дипломатії Лавров заявив, що “збройний конфлікт в Україні триватиме доти, доки Захід не відмовиться від своїх планів домінувати та перемогти Москву”. При чому сам це сказав, тому війна в Україні триватиме доти, доки Кремль таки не буде розбитий. Водночас на саміті у Вільнюсі союзник Кремля Віктор Орбан заявив, що НАТО має припинити озброювати Україну та прагнути миру з Москвою. Але він залишився одним у спробі захистити своїх родичів у Росії, оскільки угорці мають західносибірське походження. Схоже, Орбан досі не може зрозуміти, що краще бути частиною західного світу, ніж Західного Сибіру.
Підсумовуючи все, що відбулося у Вільнюсі, генеральний секретар Альянсу Столтенберг резюмував, що зараз Україна як ніколи близька до НАТО. «Ми надішлемо Україні запрошення на членство в Організації, як тільки союзники погодяться, що всі умови виконані. Це меседж усіх країн НАТО на шляху України до членства в Альянсі». На підсумковій прес-конференції у Вільнюсі президент Володимир Зеленський висловив задоволення результатами саміту в Литві, додавши, що його результати були б навіть ідеальними, якби Україна отримала запрошення.
