У разі чергового вторгнення на Київщину російські війська зазнають ще більш значних втрат – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
Два роки тому Сили оборони України здобули свою першу визначну перемогу над російським загарбником, змусивши його тікати з-під Києва і з півночі України загалом. Наступ на Київ через Чорнобильську зону зранку 24 лютого 2022 р. почали 9 батальйонно-тактичних груп (БТГр) російської армії. Ще 10 БТГр залишалися в резерві у білоруській Гомельській області біля українського кордону. Росіяни також намагалися просуватися до Києва з іншого боку Дніпра територією Чернігівщини до міста Броварів. Загалом російське угруповання у Київській області складало 25-30 тисяч військових.
Героїчна оборона Києва відбувалася на підступах до столиці, в самому місті велися бої з численними диверсійно-розвідувальними групами. Зазнавши поразки ворог відступив з Київщини і вже 2 квітня область була очищена від російських військових. Перемога українських військових над російськими у боях за Київ увійде в історію, як приклад перемоги, здавалося б «слабшої держави над сильнішою». Під Києвом українці дали відсіч російським морським піхотинцям, спецназу та десантникам, які є елітою військ РФ.
Успіх у Київській стратегічній операції став моментом корінного перелому в російсько-українській війні. «Блискавичний» план Росії щодо блицкригу в Україні був приречений на провал. Бажання захопити столицю за два-три дні обернулися для росіян затяжною війною, низкою військових та політичних невдач і відсутністю стратегічного успіху. У планах повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року Київщина посідала особливе місце. Захоплені російські карти показали, що росіяни не сподівалися на інтенсивний збройний опір з боку української армії, тому в спалених БТРах була парадна форма, травматичні набої та гумові палиці для розгону мирних демонстрацій в Києві.
У перші ж дні повномасштабної війни українці мали змогу інформувати військових про пересування росіян. Повідомлення та відео про російські танки та колони техніки, які їдуть населеними пунктами Київщини, відіграли значну роль у відстоюванні столиці. Ставка Росії робилася на ракетні атаки по стратегічних об’єктах Київщини, захоплення військових аеродромів поблизу Києва, висадку на них десанту і підкріплення у вигляді колон військової техніки, що рухалися з боку білоруського кордону. Реально російська армія програла у битві за Київ вже тоді, коли не змогла швидко захопити аеродром Антонова у Гостомелі. Саме він мав стати основною базою для постачання продовольства та боєприпасів. Бої в Гостомелі не лише унеможливили отримання припасів, але й дали змогу українській столиці укріпитися. Після невдачі з аеродромом у Гостомелі росіяни здійснили спробу захопити військовий аеродром у Василькові. 26–27 лютого там було кілька спроб висадки десанту, але його успішно ліквідували. 27 лютого було зруйнувало злітну смугу, зробивши її непридатною для посадки російських військово-транспортних літаків.
Військові дії на Київщині тривали понад місяць. Колони військ РФ ішли на українську столицю з півночі. 15 територіальних громад Вишгородського, Бучанського та Броварського районів опинилися під окупацією – це 270 населених пунктів області. Найбільш запеклі бої розгорнулися в сусідніх із Києвом містах Бучі та Ірпені. 21 березня Мощун остаточно перейшов під контроль українських військ. Від цього дня Україна почала повертати й інші міста, і села під свій контроль. 28 березня Ірпінь повністю звільнено від окупантів. 1 квітня – звільнено Ворзель та Бучу, а 2 квітня вже усі села Київщини.
У боях з оборони Київщини брали участь 4 бригада оперативного призначення Національної гвардії імені Сергія Михальчука, 72 ОМБр імені Чорних запорожців, 95 ОДШБр, 80 ОДШБр, 44 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола, ССО «Азов», 112 та 114 бригади Сил ТрО ЗСУ, ротно-тактична група «Ірпінь», Грузинський національний легіон, Інтернаціональний легіон, батальйон імені Кастуся Каліновського, підрозділи спецпризначення НГУ «Омега» та КОРД, добровольчі підрозділи батальйонів «Свобода» і «Карпатська Січ».
Минуло вже два роки відтоді, як українські військові звільнили Київщину від російських окупантів: понад тисяча вбитих українців, спалені будинки, ліси, дороги, братські могили й масові поховання. Росіяни не шкодували ані чоловіків, ані жінок, ані дітей. Від квітня 2022 року у світі почали дізнаватися про всі звірства росіян та катування цивільних. За час окупації загинули 1370 жителів Київщини, серед них – 37 дітей, 714 мирних жителів були закатовані. Тільки в Бучанському районі за 33 дні окупації російські військові скоїли понад 9 тисяч воєнних злочинів. Також зниклими безвісти нині лишаються 514 жителів Київської області. Найбільшої руйнації зазнали Бородянка та Мощун, де повністю чи частково знищено 70% забудови. По Київщині за весь час перебування російських солдатів зареєстровано 23 тис. кримінальних проваджень, скоєних росіянами.
Сьогодні Київ захищений набагато краще, ніж два роки тому. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну навколо Києва побудовано 1000 кілометрів фортифікацій та створено 3 кільця оборони, побудовано 10 тисяч бетонних пірамід. На Київщині будують протитанкові рови та інші невибухові загородження. Дуже посилено Чорнобильський напрямок. Сьогодні варіант раптового заходу російської армії у Київську область відсутній. У разі чергового вторгнення на Київщину російські війська зазнають ще більш значних втрат.
