Загальний контекст виступу Путіна – підготовка населення до подальшої безстрокової війни – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
14 грудня російський диктатор Путін виступив на щорічній прес-конференції “Підсумки року”. Путін використав “пряму лінію” для повторення старих тез російської пропаганди, брехні та залякування. Найбільше зусиль диктатор доклав для імітації “нормальності” того жахливого стану, до якого він довів Росію війною проти України. Запевненнями про “зміцнення суверенітету РФ”, Путін намагався приховати розширення спектру сфер міжнародної ізоляції Росії. Виправдовуючи свій хворий намір продовження збройної агресії в Україні, черговий раз брехав про причини війни з Україною – вигадуючи проросійські “історичні землі” та “загрозу з боку НАТО”. Російський диктатор вчергове залякував НАТО і відсутністю правил світопорядку, засвідчив свій намір й далі вести агресивну війну.
Путін заявив, що цілі повномасштабного вторгнення в Україну залишаються незмінними. Це значить, що Росія планує безстрокову війну і прагне окупувати якнайбільше нових територій і готова продовжувати таку окупацію і за межами України. Враховуючи ультиматум НАТО повернутися на кордони 1997 року, озвучений незадовго до 24.02.2022, Росія перетворюється на головну екзистенціальну загрозу для цивілізаційного Заходу.
Путін постійно озвучував наратив про необхідність переговорів. Російська армія помітно ослабла і потребує тактичної паузи для наступного циклу експансії. Саме тому – переговори потрібні йому для того, щоб підготуватися до нового, більш масштабного і кривавого етапу війни. Відповідно, якщо Захід відмовиться від підтримки України або якщо бойові дії будуть «заморожені», Росія відновить військовий потенціал і вторгнеться в суміжні країни Європи – це лише питання часу.
Путін назвав Роберта Фіцо і Віктора Орбана національними європейськими політиками. Прозахідних європейських політиків він принизив, провівши аналогію з французьким колаборантом Петеном. Путін виглядає робить ставку на прихід до влади правих політиків в країнах ЄС. Це потрібно йому для того, щоб ослабити та розколоти Євросоюз. Радикали та націоналісти будуть отримувати всіляку підтримку Кремля, щоб надалі ослаблювати європейський геополітичний моноліт. Вказана тенденція набуває форми гібридної загрози для Європи. Путін продовжує звинувачувати Захід, зауваживши, що НАТО наближається до кордонів Росії. Проте Москва, розпочавши повномасштабне вторгнення в Україну, наближається до кордонів з НАТО. Звинувачення Заходу, який начебто становить загрозу для РФ, є спробою зробити його причиною, через яку Росія зважилася на повномасштабне вторгнення до України. Путін при цьому назвав зовнішню політику США «імперською». Виглядає, що Кремль прагне перекласти провину за повномасштабне вторгнення РФ до України на Вашингтон, повторюючи абсурдну тезу про загрозу для Росії від Заходу.
Путін нахабно назвав Одесу «російським містом». Тобто глава Кремля надсилає вербальний сигнал щодо подальшого продовження війни в Україні і подальшу мобілізацію. На користь цього також свідчить і озвучена ним теза про «проросійський південний-схід України». Це потужний сигнал для Заходу: якщо Україна не отримає допомоги, Росія наблизиться впритул до кордонів ЄС та НАТО. Путін одночасно озвучив ряд погроз та принизливих коментарів на адресу Кишиніва. Молдова – наступна після України країна, яка стане об’єктом російської агресії. Вона не в НАТО і має невирішену «придністровську проблему». Не секрет, що Росія прагнула на початку повномасштабного вторгнення дійти до сепаратистського Придністров’я, тому виглядає, що ця мета залишилася незмінною. Якщо російська армія не буде розгромлена в Україні, з нею доведеться воювати в інших країнах Європи.
Між тим, Путін зауважив, що Росія готова говорити зі США. Путін надсилає сигнал Вашингтону щодо необхідності переділу територій згідно бачення Кремля, який прагне сформувати багатополярний світ. Для Європи це буде цивілізаційним крахом і повним підпорядкуванням російсько-китайській геополітичній осі. Для Вашингтону це означатиме, що його заганятимуть в згубний ізоляціонізм і сконцентрованість виключно на західній півкулі планети. Путін у продовження також заявив, що НАТО лізе в Азію, де йому не місце. Отже це політика подальшого розвороту РФ на Схід, подальші спроби налаштувати Глобальний південь проти Розвинутої півночі. Він продовжив намагання дискредитувати північно-атлантичний Альянс в дусі агресивної радянської пропаганди.
Путін назвав рівень співробітництва з КНР безпрецедентним. Це не дивно, що Путін робить реверанс в бік Піднебесної, підтверджуючи незмінність переорієнтації РФ на Схід та опозицію Заходу. Відповідно, можна очікувати інтенсифікацію російсько-китайської взаємодії на багатьох напрямках. Путін при цьому заявив, що Макрон відмовився від подальших контактів з РФ, чим надсилає сигнал, що Росія вважає азійський вектор пріоритетним. У сприйнятті Путіна Європа слабка і недієздатна, вона заслуговує лише на роль васала Кремля. Це фактично є довгостроковою метою Росії.
Путін, назвавши ООН «говорильнею», фактично визнав, що Росія постійно ослаблює ООН, накладаючи вето на актуальні питання міжнародного порядку денного. Росії вигідна слабкість цієї наднаціональної інституції. Кремль хоче перетворити ООН на аналог Ліги Націй 21 століття, повернувши світ в ситуацію 20-30 рр. минулого століття і розпочати еру територіальних загарбань. Хоча Путін десь частково правий. ООН не показує ефективності в покаранні країни-агресора, чим дійсно перетворюється в «говорильню». Ну і нарешті Путін сказав, що не має бути жодних правил світопорядку. Вони мають змінюватися в залежності від політичної кон’юнктури. Цим він сигналізує, що його мета переділу світу залишається незмінною як в часи імперіалістичних воєн кінця 19-го- початку 20-го століття, і Росія буде підтримувати кожного, хто становитиме опозицію Заходу. Путін підтвердив, що російська загроза Заходу не лише не зменшилася, але і постійно масштабується, адже Росія прагне заручитися підтримкою анти західної коаліції, географія якої виходить далеко за рамки Глобального півдня. Тому треба розуміти, що майбутнє Європи залежить від результату війни в Україні. Якщо Росія не буде розбита на полі бою, її армія зайде в європейські міста.
Всі питання, озвучені Путіну під час прямої лінії, були заздалегідь сформовані та зрежисовані. Загальний контекст – підготовка населення до подальшої безстрокової війни і виразне загравання з електоратом, коли всі злободенні питання російської дійсності були озвучені: від невиплати військовим та відправки поранених назад в окопи до високих цін на яйця. Попри те, що журналісти озвучували заздалегідь відредаговані питання, у сприйнятті кремлівських політтехнологів вони мають зміцнювати популярність Путіна, як лідера, який переймається проблемами простого люду.
Паралельно, прозвучали чіткі сигнали, що Росія не припинить війни і буде мілітаризуватися на всіх рівнях. Анонсоване військово-патріотичне виховання молоді та маніфестація української Одеси як російського міста підтверджують, що Росія перетворюється на СРСР-2.0 з паралельним стрімким розворотом на Схід. Росія розглядає експансію на Захід по північному Причорномор’ю, де наступною після України буде Молдова. Російська армія наближається до кордонів з НАТО, стверджуючи зворотне. Відповідно, в найближчі 5 років сукупність загроз від РФ для суміжних країн Європи зросте. Поки Путін при владі, Росія не знатиме іншої парадигми існування. Європа опинилася під відкладеною, але найбільш реальною після 1945 року загрозою прямої конфронтації з РФ. Путін чітко повторював, що готовий використовувати весь наявний ресурс РФ для такої конфронтації.
