Загарбницька війна, розпочата Путіним проти України, тепер дедалі більше переходить на територію РФ – Олександр Левченко
Олександр Левченко, історик, дипломат, посол України в Хорватії та БіГ (2010-2017 рр.):
Папа Римський Франциск закликав Україну “підняти білий прапор і вести переговори” з РФ. Однак Папські заклики найкраще характеризує біблейський афоризм: “добрими намірами вимощена дорога до пекла”. По великому рахунку найсильніший посередник той, хто в битві між добром і злом стоїть на боці добра, а не намагається поставити їх на один щабель і називати це “переговорами”. Тому на заклик Папи відповів міністр закордонних справ Д.Кулеба, нагадавши, що прапор України синьо-жовтий, а не білий, закликавши не робити помилок минулого. Мається на увазі позиція Ватикану під час Другої світової війни, коли католицька церква жодним чином не засуджувала дії нацистів, які розв’язали найбільшу в історії людства війну. Наразі для переговорів немає передумов. До речі, про це заявив і сам глава Кремля. Російський агресор прагне не миру, а знищення України. “Миролюбну” пропаганду Росія використовує лише для введення в оману міжнародного співтовариства та союзників Києва. Папа Франциск міг би використати весь свій авторитет та закликати Путіна вивести армію з України. З виводом російських військ мир настане негайно і без переговорів. Про це заявили низка глава дипломатичних місій європейських країн та зокрема глибоко католицької Польщі. Нерозуміння заклику глави Ватикану підтвердили в офіційних Вашингтоні та Брюсселі. США та Євросоюз розуміють загарбницькі наміри Москви, яка хоче шляхом переговорів легалізувати насильно захоплені українські землі. Лідер греко-католиків України закликав Папу Франциска здійснити Апостольський візит в Україну, щоб підтримати понад мільйон українців-католиків, понад пʼять мільйонів греко-католиків, та загалом усіх християн і всіх українців.
А в цей час в США український документальний фільм “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова отримав премію “Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук. Вперше в історії українська стрічка здобула найпрестижнішу нагороду у галузі кіноіндустрії. Це видатний здобуток команди проєкту і міжнародне визнання досягнень України в кіно-документалістиці. Кадри для стрічки “20 днів у Маріуполі” були відзняті під час варварської облоги міста російськими військами. Українські журналісти ризикуючи своїм життям, документували життя маріупольців, таємно вивозили відзняті матеріали через ворожі блокпости. Фільм показує правду про трагедію українського міста і про її винуватців. Завдяки високій нагороді, про цю правду дізнаються ще мільйони людей по всьому світу. Російська пропаганда щосили намагається спотворити історію облоги Маріуполя і перекласти на Україну відповідальність за власні злочини. Цинізм Кремля безмежний та світ добре розуміє, хто скоїв масові злочини в місті, що стало привидом. Можливо 100 тисяч людей втратило своє життя внаслідок російських варварських обстрілів та блокування подачі містянам води, обігріву, електрики, харчів. Це один з найбільших воєнних злочинів сучасності. Москва ще понесе покарання за все скоєне тут на українській землі. Відзначення документальної кінострічки “Оскаром” нівелює будь-які спроби Кремля уникнути суворої відповідальності. Правда про Маріуполь важлива для розуміння самої суті війни, розв’язаної Путіним. Росія прийшла на українську землю як загарбник, вбивця і колонізатор. Українське суспільство не має права забути і не може пробачити Москві її злочини.
Між тим, антипутінські збройні формування Російський добровольчий корпус (РДК), Легіон “Свобода Росії (ЛСР) та Сибірський батальйон розпочали бойові дії у Курській та Бєлгородській областях. РДК, ЛСР та Сибірський батальйон складаються з громадян РФ, які здійснюють бойові операції проти путінського режиму на своїй російській території. Операція російських антипутніських підрозділів розгортається в районі прикордонних Тьоткіно (Курська обл.) та Лозової Рудки (Бєлгородська обл.) і вже має певні успіхи. Акція добровольців РДК, ЛСР та Сибірського батальйону має на меті показати, що не всі росіяни підтримують Путіна і готові за нього голосувати на фейкових “виборах” 17 березня. Єдиною альтернативою Путіну на так званих “виборах” є не якісь фейкові “альтернативні кандидати”, а дієва збройна боротьба проти диктатури. Загарбницька війна, розпочата Путіним проти України, тепер дедалі більше переходить на територію РФ. Адже тільки так можна обмежити владу путінському режиму та скинути диктаторське ярмо з шиї російського народу.
