Чому мовчання путіна щодо дій США викликає тривогу в Європі та Україні
Про це розповідає NewsWeek
На початку 2026 року помітною стала майже повна відсутність публічних заяв президента російської федерації володимира путіна стосовно агресивних дій США. Традиційно відомий гучними звинуваченнями на адресу Заходу, особливо Сполучених Штатів, у лицемірстві та імперіалізмі, цього разу кремлівський лідер демонструє вражаючу стриманість. Така мовчанка викликає занепокоєння як в Україні, так і серед країн Європи.
Реакція путіна на міжнародні події
Одна з перших ситуацій, яка могла б викликати обурення путіна, сталася тоді, коли американські військові літаки порушили повітряний простір Венесуели, висадивши спецпризначенців у центрі Каракаса і захопивши президента Ніколаса Мадуро — союзника москви. Російські системи ППО С-300, що мали захищати Мадуро, не спрацювали, а охоронці з Куби були знищені. Незважаючи на це, путін не зробив жодної гучної заяви. Подібна тиша спостерігалася і у випадку, коли Дональд Трамп заявив про намір захопити Гренландію, аргументуючи це нібито загрозою з боку росії та Китаю. Офіційна позиція кремля обмежилася жартами помічників.
Ще більш стриманою виявилася реакція путіна на події в Ірані, де США заохочували протести проти аятоли Хаменеї та погрожували військовим втручанням. Хоча Іран є важливим стратегічним партнером росії, особливо у постачанні дронів і ракет для війни проти України, президент рф знову утримався від публічних заяв.
Вплив війни в Україні та внутрішня ситуація в рф
Нещодавнє вторгнення росії в Україну перетнуло важливу часову межу — ця війна триває вже довше, ніж участь СРСР у Другій світовій війні. Путін продовжує називати цю агресію «спеціальною військовою операцією», а кремлівська пропаганда маніпулює історичними наративами, перекладаючи відповідальність за конфлікт на Україну та Захід.
Видання згадує досвід італійського журналіста Марціо Міана, який подорожував росією, спілкуючись із різними верствами населення. Він зауважив значне поширення сталінського культу серед молоді та зростання ненависті до Заходу. Особливо шокувала його апокаліптична риторика прихильників режиму, які вважають, що «якщо росіяни не матимуть ту Росію, яку хочуть, вони готові знищити все».
«Світ, настільки злий, за його словами, не заслуговує на існування».
За даними соціологічних опитувань, підтримка переговорного завершення війни в рф зросла до 67%, тоді як лише 25% схвалюють її продовження. Попри це, відкритої опозиції війні чи самому путіну не спостерігається, проте лідер рф уникає акцентування на тому, що для здобуття контролю над українськими містами йому знадобилося більше часу, ніж Сталіну для взяття Берліна.
Експерти відзначають, що мовчання путіна пояснюється не лише зменшенням можливостей для міжнародного впливу через затяжну війну з Україною, а й його прагненням уникати зайвого наголосу на невдачах. Водночас, потенційна домовленість з адміністрацією Трампа щодо розподілу сфер впливу може мотивувати лідера рф утримуватися від критики США. Такий сценарій може бути небезпечним для України, оскільки не передбачає реальних безпекових гарантій і залишає відкритими можливості для нових кремлівських авантюр у регіоні.
Загалом, мовчання путіна щодо останніх дій США та міжнародних криз вказує на його обмеженість у можливостях впливу і прагнення зберегти потенціал для майбутніх переговорів, що підвищує тривожність у країнах Європи та Україні.
