Чому МЗС вважає удари рф по енергетиці актом геноциду
Міністерство закордонних справ України класифікує масовані удари по енергетичній інфраструктурі, що залишають людей без тепла під час сильних морозів, як можливі акти геноциду та воєнні злочини. У відомстві наголошують на цілеспрямованому характері атак і на тому, що вони створюють умови життя, спрямовані на знищення або значне ослаблення національної групи.
Про це розповідає NewsWeek
«Під ударом енергетика, і в основному тепло…, і все це при температурі мінус 20 і нижче. Для нас очевидно абсолютно, що Путін готував цей удар, накопичував ракети і дрони, використав цей час (короткої перерви в ударах по енергетиці – ред.), щоб удар був ще більш масований. З нашої точки зору, і це підпадає під міжнародне кримінальне право, такі удари можуть вважатися не лише воєнними злочинами, ну і актами терору, а й безпосередньо актами геноциду. Конвенція про геноцид чітко визначає, що створення умов життя, розрахованих на знищення повністю або частково національної групи, є актом геноциду. Ніяк інакше кваліфікувати обстріли тепла в мінус 20 не можна», – заявив на брифінгу 4 лютого речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.
Масштаби ударів і постраждалі регіони
3 лютого повітряні сили України зафіксували атаку, під час якої росія застосувала понад пів тисячі ракет і ударних безпілотників по території України. Влучання зафіксували на щонайменше 27 локаціях. Основними напрямками ударів стали Київщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Вінниччина та Одещина.
Внаслідок нічних атак значна кількість споживачів залишилася без електропостачання. Укренерго зафіксувало знеструмлення побутових та інших споживачів у Києві та кількох областях, а також пошкодження низки об’єктів енергетики. Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про «сильні пошкодження» Дарницької ТЕЦ у Києві, яка забезпечувала лише теплопостачання для населення; її відновлення потребуватиме значного часу.
За даними віцепрем’єра, міністра з відновлення Олексія Кулеби, у Києві без тепла залишаються 1 142 багатоквартирні будинки. Атака, що зачепила енергетику, відбулася напередодні запланованих переговорів за участі кількох країн, які мали на меті сприяти припиненню війни.
Юридична оцінка та ознаки геноциду
Дії, спрямовані на систематичне виведення з ладу життєво важливих інфраструктур — електропостачання, теплопостачання, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги — можуть мати кваліфікацію воєнних злочинів і, за певних ознак, підпадати під визначення геноциду згідно з міжнародним правом.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі учасницями Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них у мирний і воєнний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. До типових ознак геноциду належать:
- вбивство членів групи або спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи;
- заходи, спрямовані на запобігання народжуванню серед членів групи;
- насильницьке переміщення або передача дітей з однієї групи до іншої;
- публічні заклики та дії, що спрямовують на знищення або зниження життєздатності групи.
Аналітики, правники та правозахисники відзначають низку практик під час повномасштабної війни, які можуть відповідати вказаним критеріям: публічні заклики до заперечення існування української нації, переслідування проукраїнськи налаштованих осіб на окупованих територіях, насильницькі зміни освітньої та культурної політики, депортації дітей та цілеспрямоване нищення культурних цінностей.
Російські війська регулярно застосовують ракети, ударні безпілотники, коротко- та далекобойні засоби ураження по містах і цивільній інфраструктурі, що призводить до руйнувань лікарень, шкіл, дитсадків та об’єктів енергетики і водопостачання. Українська влада та міжнародні інституції оцінюють ці дії як воєнні злочини і звертають увагу на їхній цілеспрямований характер
