Чи може Китай вплинути на завершення війни росії проти України: перспективи і виклики
Візит першого заступника міністра закордонних справ України Сергія Кислиці до Китаю став знаковою подією для українсько-китайських відносин, які залишаються складними на тлі поточної агресії росії проти України.
Про це розповідає NewsWeek
З початку повномасштабної війни контакти між лідерами України та Китаю обмежувалися єдиною телефонною розмовою, а попередній візит ексміністра закордонних справ Дмитра Кулеби до Китаю у 2024 році не завершився прийомом на найвищому рівні в Пекіні. Паралельно в Україні посилюється дискусія щодо доцільності співпраці з Китаєм, з огляду на його підтримку росії через постачання товарів подвійного призначення та закупівлю російської нафти. Китай офіційно заперечує таку допомогу, але погодився звернути увагу на експорт чутливих товарів до росії.
Українсько-китайський діалог: політичні сигнали та економічні інтереси
Під час візиту Сергія Кислиці до Пекіна відбулись консультації з заступником міністра закордонних справ КНР Лю Бінем, який нещодавно повернувся з москви. Обговорювалися питання двосторонніх відносин, перспективи економічної співпраці, а також взаємодія в міжнародних організаціях. Особливу увагу було приділено питанням суверенітету та територіальної цілісності, які обидві сторони визнали основою міждержавних відносин.
“Обговорили двосторонній порядок денний, окреслили подальші плани, шляхи посилення торговельно-економічної співпраці та проблематику взаємодії в рамках міжнародних організацій. Підтвердили, що взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності є фундаментом українсько-китайських відносин. Відбувся поглиблений обмін думками щодо поточної ситуації, пов’язаної з триваючою збройною агресією РФ проти України, а також міжнародних зусиль щодо досягнення сталого і тривалого миру”.
Паралельно Кислиця зустрівся з послами США та Польщі в Китаї, демонструючи прагнення України зберігати баланс між західним курсом і прагматичною економічною взаємодією з КНР. Експерти наголошують, що Україна може розглядати модель Польщі, яка, залишаючись членом ЄС і НАТО, підтримує тісні економічні зв’язки з Китаєм.
Водночас кількість офіційних контактів між Києвом і Пекіном залишається дуже низькою. З моменту початку великої війни відбулися лише окремі розмови та візити, зокрема телефонна розмова між Володимиром Зеленським і Сі Цзіньпінем у квітні 2023 року, яка не призвела до подальших особистих зустрічей.
Китай, війна та майбутня відбудова України
Китайська позиція щодо війни залишається неоднозначною. У своїх «мирних планах» Пекін не називає росію агресором, а розглядає конфлікт як «українську кризу». Офіційні заяви Китаю обмежуються підтримкою територіальної цілісності «всіх країн», не згадуючи Україну напряму. Проте, за даними українських посадовців, близько 60% критичних компонентів для військово-промислового комплексу росії надходить саме з Китаю, а також активно купується російська нафта, поповнюючи бюджет рф.
При цьому експерти сходяться на думці, що Пекін не зацікавлений у перемозі чи поразці росії. Для Китаю важлива слабка, залежна від Пекіна росія, яка слугує сировинним додатком для китайської економіки. Водночас вплив Китаю на політику москви не є абсолютним, і змусити її припинити війну Пекін не зможе, хоча може сприяти її завершенню в разі власної зацікавленості.
В українському суспільстві зростає критика Китаю за його позицію у війні, але низка експертів закликає до прагматичної політики: співпраця з другою економікою світу вигідна для України, особливо в аграрному секторі, де КНР може стати ключовим ринком збуту.
Серед бар’єрів для взаємодії залишаються невирішені питання – борг ДПЗКУ перед китайськими кредиторами, арбітражний спір навколо заводу «Мотор Січ» та нещодавній інцидент із затриманням громадян Китаю, які намагалися вивезти секретну документацію щодо ракетного комплексу «Нептун».
У перспективі післявоєнної відбудови експерти відзначають: китайські інвестиції можуть бути корисними для інфраструктурних проектів, однак Україна має бути обережною щодо допуску Китаю до стратегічних галузей, щоб уникнути надмірної залежності.
