«дочку» російського «Альфа-банку» визнали банкрутом
Нідерландський суд визнав банкрутом Торговий банк Амстердама (ATB), який перебуває у російській власності, після того, як він потрапив під санкції, пов’язані з вторгненням Росії в Україну.
Окружний суд Амстердама виніс рішення щодо банку, який є дочірньою компанією російського «Альфа-банку», у рішенні, яке підтвердив 22 квітня центральним банком Нідерландів.
Банк, заснований у 1994 році, мав близько 23 000 клієнтів, більшість з яких – нідерландці, але 6 тисяч – німці, йдеться у заяві на сайті центрального банку Нідерландів.
Центробанк уточнює, що вкладники ATB отримають до 100 тисяч євро (108 тисяч доларів) кожен у рамках системи гарантування вкладів Нідерландів.
Читайте також: Зеленський на сесії Світового банку: Україна потребує до 7 млрд дол фінансової підтримки щомісяця
Згідно з документами в Торговій палаті Нідерландів, власником однієї з найбільших часток банку є Михайло Фрідман, російсько-ізраїльський мільярдер, який оскаржує санкції Заходу, запроваджені проти нього після вторгнення Росії в Україну.
У своїй заяві АТБ підтвердив, що подав заявку на банкрутство. У банку зазначили, що санкції США та Великої Британії «спричинили операційні труднощі, оскільки більшості контрагентів АТБ, в тому числі банкам-кореспонденти… важко продовжувати підтримувати АТБ».
Збанкрутілий банк нещодавно засудив російське вторгнення в Україну, наголосивши, що він зосереджений на обслуговуванні європейського малого та середнього бізнесу.
Читайте також: Велика Британія заборонить імпорт російського срібла та ікри
У тодішній заяві він зазначав, що, як регульований нідерландський банк, діяв незалежно від акціонерів і дотримувався всіх санкцій проти Росії.
«Альфа-банк», головний приватний кредитор Росії, підпадає під санкції США, запроваджені 6 квітня, через заморожування всіх його активів, пов’язаних з фінансовою системою США. Він також підпадає під британські санкції.
«Альфа-Банк» не був мішенню для санкцій Європейського Союзу, а сам Амстердамський Торговий банк не потрапив під санкції.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 18 квітня ООН підтвердила загибель 2072 цивільних, у тому числі 169 дітей. Ще 2818 людей зазнали поранень.
