Фон дер Ляєн і Зеленський обговорили нафтопровід «Дружба»
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент України Володимир Зеленський 3 березня провели телефонну розмову, у якій торкнулися ситуації навколо нафтопроводу «Дружба», що став предметом суперечки між Україною з одного боку та Угорщиною й Словаччиною з іншого. Конкретні деталі розмови не оприлюднені.
Про це розповідає NewsWeek
У своїх коротких публічних заявах обоє лідерів прямо не згадували нафтопровід.
«Важливо зараз усім у Європі дуже предметно координуватись. Обмінялись оцінками щодо деяких найбільш важливих питань між Україною і Євросоюзом, а також обговорили виклики, які є через події на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Домовилися щодо подальших спільних кроків та рішень», – інформував президент України.
Урсула фон дер Ляєн у своїх публічних коментарях підкреслила, що сторони зосереджені на спільних пріоритетах: завершенні процесу ухвалення позики на підтримку України та затвердженні 20-го пакету санкцій проти росії. Вона також звернула увагу на ширший вплив подій на Близькому Сході на ціни на енергоносії, енергетичну безпеку та доступність необхідних оборонних матеріалів.
Блокування санкцій і вимоги щодо «Дружби»
Словаччина та Угорщина блокують ухвалення 20-го пакету санкцій проти росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, який було погоджено лідерами ЄС на саміті в грудні. Обидві країни заявляють про намір зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини трубопроводом «Дружба».
Пошкодження, відповідальність і строки відновлення
Українські посадовці стверджують, що нафтопровід пошкоджено внаслідок російських обстрілів наприкінці січня. Представники Угорщини та Словаччини заперечують ці висновки.
23 лютого у Єврокомісії офіційно констатували, що росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», наголосивши при цьому на зобов’язаннях України щодо його ремонту та зазначивши, що строки відновлення залежатимуть від української сторони.
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив імпорт більшості обсягів російської нафти. Для Угорщини, Словаччини та Австрії були надані відтермінування як країнам без виходу до моря, які не можуть приймати нафтові танкери й тому були залежні від транзиту трубою «Дружба». Австрія згодом змогла диверсифікувати постачання та тепер менш залежна від поставок російської нафти.
Нафтопровід «Дружба» транзитується через територію України й забезпечує постачання російської сирої нафти до кількох європейських країн, зокрема до Угорщини та Словаччини.
За результатами дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини у 2022–2024 роках приніс кремлю доходи в розмірі близько 5,4 мільярда євро, що за вартістю еквівалентно приблизно 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».
