Гарантії безпеки мають передувати мирній угоді, наголошує Зеленський
Під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки президент Володимир Зеленський попередив, що домовленості про припинення війни без чітких гарантій безпеки ризикують бути тимчасовими і не зупинять нової агресії з боку росії.
Про це розповідає NewsWeek
За словами президента, лідер росії не відмовляється від ідеї військової експансії і продовжує мислити в категоріях територіальних завоювань. Він зазначив, що опора на показові домовленості без механізмів стримування робить мир уразливим до майбутніх провокацій і нових нападів.
Зеленський також різко охарактеризував позицію російського керівництва щодо територій і влади, додавши, що, можливо, той бачить себе царем, але «Він може бачити себе царем, але насправді він – раб війни»
Підхід до безпекових гарантій
Президент наголосив, що Україна має напрацьовані формати гарантій безпеки разом із США та європейськими партнерами і вважає саме ці домовленості основою майбутніх мирних угод. На його думку, гарантії мають дати відповідь на принципове питання: як довго триватиме перемир’я і за яких умов воно буде надійним.
«У нас є сильні домовленості, які готові до підписання з США і Європою. І ми вважаємо, що угода про гарантії безпеки має бути до будь-якої угоди про завершення війни. Гарантії дадуть відповідь на головне питання: як довго не буде війни? І ми сподіваємося, що президент Трамп почує нас», — констатував Зеленський.
Переговори та дипломатична активність
Президент виступив у Мюнхені 14 лютого, у рамках конференції, що проходить 13–15 лютого. У програмі його візиту також заплановані зустрічі з Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими міжнародними партнерами.
«Замість того, щоб розглядати війну переважно як питання суверенітету та міжнародного права, вона ризикує бути переосмисленою як суперечка, що підлягає переговорам між впливовими лідерами, в якій територія, гарантії безпеки та навіть природні ресурси стають розмінними козирами. Мир більше не сприймається переважно як врегулювання, засноване на правах, закріплене в законі та інституціях, а як примусове врегулювання конфлікту через «угоди зверху вниз» між впливовими суб’єктами», – йдеться у доповіді.
У доповіді Мюнхенської конференції з безпеки наголошується, що у новому світовому порядку зростає ризик, коли питання війни та миру можуть розглядатися не як правове врегулювання, а як предмет переговорів між сильними акторами, де територіальні й ресурсні питання стають розмінною монетою.
На початку року в Абу-Дабі (ОАЕ) відбулися кілька раундів переговорів за участі української та російської делегацій за посередництва США — 23–24 січня та 4–5 лютого. Певного прориву у питанні припинення війни досягнуто не було; за підсумком однієї з зустрічей сторони погодили обмін військовополоненими — перший за кілька місяців.
Спецпосланець США назвав дискусії в Абу-Дабі конструктивними й спрямованими на створення умов для стійкого миру, підкресливши, що на зустрічах також обговорювалося припинення вогню. Представники сторін натомість відзначали, що залишаються найскладніші питання, зокрема територіального характеру.
Раніше президент Зеленський підкреслював, що позиція Києва щодо територій не змінилася, і що до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також заявляв, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує їхнього підписання.
Таким чином, на тлі дипломатичних зусиль українська позиція зводиться до того, що будь-яка серйозна домовленість про завершення війни має спиратися на чіткі, юридично підкріплені гарантії безпеки, здатні запобігти відновленню агресії.
