Генсек НАТО підтримує ініціативи щодо відновлення діалогу з Москвою
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив підтримку будь-яким ініціативам, які можуть пришвидшити завершення війни росії проти України, зокрема й можливим дипломатичним контактам із Москвою. Заявлення пролунало під час пресконференції в штаб-квартирі альянсу в Брюсселі 11 лютого.
Про це розповідає NewsWeek
Позиція генсека НАТО
На запитання журналістів, чи варто європейським країнам відновлювати прямий діалог із Москвою, Рютте зазначив, що не прагне наставляти союзників, але підкреслив готовність альянсу підтримувати дипломатичні зусилля, які можуть привести до швидшого припинення бойових дій. Він наголосив на важливості координації між союзниками та прозорості таких контактів.
«Я думаю, що, звісно, кожен союзник відкритий і може робити те, що роблять французи. І я знаю, що вони тісно координують це з іншими союзниками, зі США, з європейськими союзниками. Є повна прозорість щодо того, що вони роблять. І я б заохочував будь-яку ініціативу, яка допоможе швидше покласти край цій жахливій війні», – сказав Рютте.
Рютте також підкреслив роль координації між партнерами і назвав лідерство США ключовим фактором у нинішніх дипломатичних зусиллях. За його словами, саме американський вплив зрушив процес із мертвої точки, але будь-які ініціативи, які сприятимуть завершенню війни швидше, заслуговують на підтримку.
Європейські ініціативи та контакти з Москвою
У грудні минулого року президент Франції Еммануель Макрон заявив про готовність відновити прямі переговори з Володимиром Путіним у разі, якщо зусилля США щодо посередництва не дадуть результату. У межах таких кроків дипломатичний радник французького президента відвідував Москву для переговорів із Юрієм Ушаковим щодо ключових питань, зокрема ситуації в Україні.
У своєму інтерв’ю Макрон повідомив, що звертався до кількох європейських лідерів з пропозицією долучитися до спроб налагодити прямі контакти з російською стороною. За його словами, прагнення до відновлення діалогу пов’язане з новою фазою війни та початком мирних переговорів між сторонами.
Деякі європейські політики, побоюючись подальших військових амбіцій Путіна, висловили обурення через своє виключення з переговорних процесів, які очолює адміністрація президента США Дональда Трампа.
Аналітики Інституту вивчення війни нагадують, що Путін неодноразово публічно підтверджував свою відданість максималістським воєнним цілям в Україні, через які і було розпочато повномасштабне вторгнення у 2022 році. Фахівці також вказують, що Кремль неодноразово відкидав запропоновані мирні плани і намагався перекласти провину за відсутність прогресу в переговорах на Україну.
