Хто вніс мільйонні застави за нардепів: деталі внесків і фігуранти справи

Про це розповідає NewsWeek
Сума застави, яку призначили Вищим антикорупційним судом для двох народних депутатів від партії «Слуга народу» – Ігоря Негулевського та Михайла Лаби, перевищила 50 мільйонів гривень. Як стало відомо, ці кошти були зібрані не лише самими підозрюваними, а й адвокатами, приватними особами та компаніями з аграрного сектору.
Ключові учасники та механізм внесення застави
За інформацією, 25,8 мільйона гривень із 30-мільйонної застави для Ігоря Негулевського внесла київська компанія «Евагрейн». Ця фірма спеціалізується на оптовій торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Вона також фігурувала у справах Бюро економічної безпеки щодо можливих фінансових порушень під час експорту агропродукції. У листопаді 2025 року саме «Евагрейн» внесла понад 20 мільйонів гривень застави у справі щодо колишнього військового комісара Одеської області Євгена Борисова, чия родина під час війни придбала на іспанському узбережжі нерухомості й автівок на мільйони доларів.
Крім того, сам Ігор Негулевський задекларував внесення 2,9 мільйона гривень застави 2 січня. Ще 1,5 мільйона гривень надійшли від адвоката Олега Кузяєва, який, за його словами, не є офіційним захисником нардепа. На питання про мотиви Кузяєв відповів:
«А чому б і ні? Чого б не внести?», – пояснив адвокат, назвавши свій вчинок «загальногуманістичним покликом».
Залучені компанії та адвокати у справі Лаби
Інший депутат, Михайло Лаба, сам вніс 499 тисяч гривень застави, а ще три фізичні особи додали суми від 150 тисяч до 3 мільйонів гривень. Найбільший внесок – 16,1 мільйона гривень – здійснила компанія «Тап Сіті Сервіс», що також зареєстрована у Києві та займається торгівлею зерном і кормами для тварин. З 2024 року її бенефіціаром є Ігор Проценко, колишній заступник прокурора Київщини та нині адвокат. Він підтвердив, що представляє інтереси Лаби, однак утримався від детальних коментарів щодо справи.
Сам Михайло Лаба раніше коротко коментував розслідування на своєму каналі в Telegram і заявив, що ознайомиться з матеріалами, однак переконаний у безпідставності звинувачень. Серед інших фігурантів справи антикорупційні органи називали також нардепів Ольгу Савченко, Євгена Пивоварова та Юрія Кісєля, хоча прізвища офіційно не оприлюднювалися.
У січні 2026 року САП повідомила, що ВАКС призначив застави п’яти депутатам: двом – по 40 і 30 мільйонів гривень, двом іншим – по 20 мільйонів, та ще одному – 16,6 мільйона гривень. Усі підозрювані перебувають під процесуальними обов’язками, включно з носінням електронного браслета. Судові засідання проходили у закритому режимі, а адвокати відмовились від коментарів.
За даними слідства, організована злочинна група, до якої входили чинні парламентарі, налагодила систему отримання неправомірної вигоди за підтримку «потрібних» рішень у Верховній Раді. Учасники групи координували голосування через спеціально створену групу в месенджері WhatsApp, а розподіл коштів здійснювався щочетверга на початку місяця. Розмір хабарів, за інформацією детективів, становив від 2 до 20 тисяч доларів США, і зафіксовано отримання щонайменше 145 тисяч доларів за кілька місяців роботи групи.
Офіційні підозри парламентарям оголошено за статтею 368 Кримінального кодексу – прийняття пропозиції, обіцянки або отримання неправомірної вигоди службовою особою. Деякі народні депутати всі звинувачення відкидають, наголошуючи на відсутності хабарів та формальності обговорень у чатах.