ISW: як росія використовує оголошене нею перемир’я
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) оцінюють, що росія може використати односторонньо оголошене перемир’я як привід для погроз або реальної ескалації проти України. У звіті ISW відзначають загострення риторики напередодні дат, пов’язаних зі святкуванням 9 травня, і вказують на збільшення заяв про можливі удари по критично важливих цілях.
Про це розповідає NewsWeek
Риторика ескалації напередодні 9 травня
Наприкінці 6 травня речниця Міністерства закордонних справ росії Марія Захарова заявила, що країна застосує «відповідних заходів», якщо Україна завдасть ударів по російській території з метою «зірвати» святкування Дня Перемоги, включно з ударами по центрах прийняття рішень у Києві. Одночасно Міноборони рф і окремі депутати Державної думи публічно наголошували на можливому застосуванні балістичних ракет «Орешник», називаючи такі заяви нібито «останнім попередженням» для Брюсселя.
«Кремль, ймовірно, намагається довести, що він може знелюднити Київ та контролювати схвалення рішень партнерами України за допомогою погроз ескалації війни, навіть коли президент Росії Володимир Путін, ймовірно, намагається замаскувати слабкість, яку виявили українські аатки в глибокий тил проти Росії», – йдеться у звіті.
ISW пояснює, що загрозлива риторика та демонстративні заяви мають на меті створити враження контролю і здатності чинити неприйнятний тиск на Україну та її партнерів, приховуючи одночасно внутрішні чи операційні проблеми в російських силах.
Когнітивна війна та попередні спроби залякування
Аналітики також нагадують про попередні спроби росії використовувати інформаційну та когнітивну війну, щоб змусити мешканців Києва залишити місто або зобразити російські сили як здатні швидко просунутися до столиці. У звіті згадується і масштабна кампанія ударів по енергетичній інфраструктурі взимку 2025–2026 років як елемент тиску на цивільне населення та керівництво України.
За оцінкою ISW, погроза помсти за нібито плани ударів по Москві під час святкування 9 травня відображає усвідомлення в Кремлі того, що він не в змозі гарантувати повний захист своєї столиці та інших глибоких тилових районів від ударів з боку України.
На тлі цих заяв Міноборони рф оголосило про перемир’я з півночі 8 травня до 10 травня й закликало Україну «наслідувати цей приклад», застерігаючи про «адекватну відповідь» у разі невиконання. Київ не підтвердив подібних кроків напередодні та продовжив бойові дії на фронті, наголошуючи, що з боку росії не було навіть імітації припинення вогню.
Уранці того ж періоду в росії повідомили про атаку безпілотних літальних апаратів на кілька населених пунктів, зокрема на Ярославль, де розташований нафтопереробний завод «Славнафта-ЯНОС». Мер москви Сергій Собянін у соцмережах заявив про нібито знищення щонайменше 25 дронів, що рухалися в напрямку столиці; відомостей про постраждалих або пошкодження не надходило.
Президент України Володимир Зеленський уранці 8 травня констатував, що на фронті тривають бої і що росія продовжує завдавати ударів по українських позиціях. За даними Офісу президента, за минулу ніч було зафіксовано понад 140 обстрілів і десять штурмових дій, найбільше — на Слов’янському напрямку.
Київ наполягав на припиненні вогню, але пропозиції про короткострокові режимні паузи або демонстраційні перемир’я, зокрема заявлений режим тиші з півночі 6 травня, майже одразу порушувалися, а реакції з боку російського керівництва на пропозиції Києва не було.
ISW підкреслює, що подібні гарячі заяви й демонстрації ракетного потенціалу використовувалися в минулому як інструмент психологічного тиску й покликані зірвати координацію партнерів України або залякати європейських союзників. Аналітики припускають, що Москва прагне поєднати реальні військові дії з інформаційними операціями, щоб посилити вплив на політичні рішення опонентів.
