Меркель заявила про готовність бути посередником на переговорах між Україною та Росією
Колишня канцлерка ФРН Анґела Меркель заявила, що готова стати посередником у мирному врегулюванні війни між Росією та Україною, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
В інтерв’ю виданню RND політик уточнила, що «не відкидає» такої ролі для себе в майбутньому, проте нині обговорень цієї теми немає.
Меркель розповіла, що до свого звільнення з посади федеральної канцлерки в грудні 2021 року намагалася запобігти війні, але не досягла успіхів. За її словами, Путін більше не був готовий до самітів у «нормандському форматі» («нормандська четвірка» – група з врегулювання конфлікту на сході України, утворена у 2014 році, до неї увійшли керівники РФ, України, Німеччини та Франції). При цьому Меркель не змогла «створити додатковий дискусійний формат для Росії та Європи щодо порядку європейської безпеки».
Колишня канцлерка заявила також, що не вважає, що Кремль чекав на її відхід для того, щоб розпочати війну в Україні. На думку Меркель, її відставка могла бути лише одним із факторів поряд із виборами у Франції, виведенням військ з Афганістану та відсутністю прогресу у реалізації Мінських угод.
На початку червня Анґела Меркель дала своє перше інтерв’ю після відставки Der Spiegel. У ньому вона теж говорила про війну РФ проти України і, зокрема, заявила, що не вважає себе винною в тому, що війні не вдалося запобігти.
«Дипломатія не є неправильною тільки тому, що вона не спрацювала. Тому я не розумію, чому я маю говорити, що це було неправильно, і я не вибачатимуся за це, – заявила Меркель.
Наприкінці 2021 року Меркель заявляла, що не буде займатися політикою і вирішувати політичні конфлікти, як піде з посади.
Наступник Анґели Меркель на посаді федерального канцлера Олаф Шольц різко засудив російське вторгнення та схвалив постачання в Україну зброї. У тому числі у квітні ФРН оголосила про готовність поставити в Україну танки та важке озброєння. Однак до середини червня ці поставки так і не розпочалися, за що Шольца критикують як усередині країни, так і ззовні.
В інтерв’ю виданню DPA 17 червня Шольц заявив, що зброя, у тому числі реактивні системи залпового вогню та протиракетні системи, буде поставлена та «прибуде вчасно», але після того, як українські військові отримають відповідну підготовку. Затримки канцлер пояснив тим, що Німеччина спочатку мала виконати зобов’язання щодо постачання, що існували до війни.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури. Москва, попри численні свідчення і докази, заявляє, що не обстрілює цивільних в Україні.
Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого, але не досягла бажаного, зокрема захоплення Києва, через запеклий опір українців.
22 квітня в Росії заявили про нові плани під час другої фази «спецоперації» (так там називають повномасштабне вторгнення). Російські військові заявили про намір встановити повний контроль над Донбасом та південною Україною для забезпечення сухопутного коридору до окупованого Криму та отримання виходу в Придністров’я.
Проте, за даними західних розвідок, російські успіхи на Донбасі обмежені та досягнуті значними втратами для російських військ через потужний опір України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 4509 і поранення 5585 цивільних через повномасштабну війну Росії проти України. Серед загиблих – щонайменше 294 дитини, серед поранених – 463. Це дані від 24 лютого до півночі 16 червня, повідомили в УВКПЛ ООН. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
