МЗС називає п’ять ключових причин для рішення ЄС щодо репараційної позики Україні
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав країни Європейського Союзу якнайшвидше ухвалити рішення щодо репараційного кредиту для України, підкресливши його «терміновість і критичну важливість». Заява пролунала 16 грудня на тлі дискусії про можливість використання заморожених російських активів на підтримку України.
Про це розповідає NewsWeek
П’ять аргументів на користь рішення
Сибіга заявив, що настав час дозволити повне використання заморожених активів російської федерації. За його словами, існує щонайменше п’ять вагомих причин реалізувати цей крок саме зараз. По-перше, він переконаний, що президент росії володимир путін сприймає Європу як розділену та слабку, очікуючи поступового згортання підтримки України. Водночас ухвалення рішення щодо репараційної позики здатне зруйнувати ці очікування та змусити кремль переглянути підходи.
По-друге, міністр наголосив, що цей крок стане доказом суверенітету, єдності та геополітичної сили Європи, а також продемонструє: напад на суверенну європейську державу має високу ціну для агресора. Крім того, таке рішення дозволить забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити її самодостатність і зміцнити моральний дух українців.
Питання справедливості та міжнародного права
Четвертим аргументом є справедливість — саме агресор повинен нести відповідальність за заподіяну шкоду. За словами очільника МЗС, це стане важливим сигналом для потенційних агресорів у світі: агресія не винагороджується, а навпаки, карається.
«По-четверте, це питання справедливості: саме агресор має в першу чергу платити за завдану шкоду, а не європейські платники податків. Немає нічого справедливішого за це. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не призводить до винагороди; натомість ви заплатите за свої дії», – заявив міністр.
П’ятий аргумент стосується мирного процесу: використання заморожених активів рф не стане перешкодою для переговорів, а навпаки – посилить позиції Києва.
Сибіга звернув увагу на спроби росії залякати європейську спільноту, висуваючи меседжі про загрози фінансовій стабільності та верховенству права у разі ухвалення рішення щодо репараційної позики. Проте міністр переконаний, що такі побоювання необґрунтовані, а компенсація завданих агресором збитків є фундаментальною нормою міжнародного права, закріпленою резолюціями Генасамблеї ООН.
Європейська Комісія, за словами Сибіги, розробила юридично обґрунтовані механізми розподілу ризиків. Міністр закликав держави-члени ЄС погодити це рішення ще цього тижня.
Суперечки в ЄС та позиція фінансових інституцій
Протягом останніх тижнів у Європі тривають обговорення ідеї надання Україні репараційного кредиту на 140 мільярдів євро під заставу заморожених російських активів. Однак Бельгія, в юрисдикції якої перебуває більшість цих коштів, виступає проти, побоюючись юридичних наслідків та можливих претензій з боку рф.
Голова клірингового дому Euroclear Валері Урбен висловила думку, що поточний план Європейської комісії щодо примусового вилучення активів рф є нереалістичним і що Euroclear готовий оскаржувати такі дії в суді задля запобігання можливому банкрутству у разі російських контрзаходів.
Віцепрем’єр Бельгії Вінсент Ван Петегем не виключив використання заморожених активів для України «у певний момент», але підкреслив, що країна не погодиться на необдумані компроміси. Водночас Європейський Центробанк заявив про небажання страхувати подібний кредит.
росія, своєю чергою, категорично заперечує можливість конфіскації своїх коштів і називає використання заморожених активів на підтримку України крадіжкою.
