МЗС України: Лукашенко застосовує репресії для формування «обмінного фонду»
Міністерство закордонних справ України зробило офіційну заяву у відповідь на інформацію білоруського правозахисного центру «Вясна» щодо нової хвилі репресій у Білорусі, які здійснює режим олександра лукашенка проти власних громадян. Дії влади пов’язані зі справою моніторингового проєкту «Білоруський Гаюн», що працював над збором даних про переміщення російських військ та події на фронті під час повномасштабної війни рф проти України.
Про це розповідає NewsWeek
Мета затримань та порушення прав людини
У заяві МЗС України підкреслюється, що затримання громадян Білорусі мають характер свавільних і служать створенню так званого «обмінного фонду». За оцінкою дипломатичного відомства, олександр лукашенко намагається «купувати собі індульгенції» за рахунок невинних людей, яких масово кидають за ґрати.
«З прикрістю констатуємо, що в сусідній Білорусі приводом для зарахування до табору «зрадників», «свядомых» чи, як полюбляє висловлюватися Олександр Лукашенко, «відморозків» може стати що завгодно, навіть необережно вимовлене білоруською мовою слово».
МЗС наголосило, що такі дії білоруської влади є системним і грубим порушенням основоположних прав людини та міжнародних норм. Відомство зазначає, що масові арешти під так званою «справою Гаюна» є беззаперечним доказом репресивної політики.
Міжнародна реакція та масштаби репресій
Українське МЗС закликало міжнародну спільноту посилити тиск на олександра лукашенка та його оточення. Окремо було підкреслено, що Білорусь підтримала масштабне вторгнення російської федерації в Україну у 2022 році, і ця підтримка вимагає належної міжнародної відповідальності.
За даними правозахисного центру «Вясна», на 13 жовтня було підтверджено щонайменше 88 затриманих у справі «Гаюна». Однак аналітики вважають, що реальна кількість затриманих значно більша, оскільки обшуки й затримання продовжуються, особливо в Гомельській області.
На початку лютого 2025 року стало відомо, що білоруські силовики отримали доступ до бази контактів проєкту «Білоруський Гаюн». Керівник проєкту Антон Мотолько публічно визнав злам системи, після чого проєкт був змушений припинити свою діяльність. З цього часу «Білоруський Гаюн», який був ключовим джерелом інформації для білоруських, українських та міжнародних медіа, не публікує нові дані щодо дій російських та білоруських військових.
Правозахисники не виключають, що фігурантами «справи Гаюна» можуть стати тисячі громадян Білорусі, оскільки репресії тривають і набирають обертів.
У Міністерстві закордонних справ України висловили сподівання, що в майбутньому Білорусь зможе подолати наслідки диктатури, відновити суверенітет і повернутися до європейської спільноти.
