Найбільша загроза від росії — не на полі бою, а за столом переговорів
На щорічній конференції послів ЄС у Брюсселі очільниця європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що війни в Україні та на Близькому Сході мають спільну основу — системне руйнування міжнародного права, що сприяє глобальній дестабілізації.
Про це розповідає NewsWeek
«Дві головні глобальні кризи сьогодні – на Близькому Сході та в агресії Росії проти України – безпосередньо пов’язані. Тому що вони мають спільну основу: руйнування міжнародного права. Це різко загострилося, коли Росія, постійний член Ради безпеки ООН, безкарно вторглася до сусідньої держави… Це стало сигналом для всього світу, що за свої дії більше немає відповідальності. Книга правил була просто викинута у вікно»,
Міжнародне право як запобіжник хаосу
Каллас наголосила, що відновлення міжнародного права й відповідальності за його порушення є ключовими для запобігання подальшій дестабілізації. За її словами, нині формується новий світовий порядок, у якому домінує сила, якщо не відновити підстави правопорядку.
Вона підкреслила, що росія не досягла перемоги на полі бою: її армія загрузла, економіка перебуває в різкому спаді, а демографічні показники погіршуються. Однак головну небезпеку Каллас бачить не у військових діях, а в тому, що держава-агресорка може отримати більше поступок за столом переговорів і через інформаційну (когнітивну) війну, ніж домоглася на полі бою.
Вимоги та стратегія переговорів
У зв’язку з цим вона наголосила на важливості чіткого розуміння вимог під час перемовин: мати не лише місце за столом, а й чітку стратегію вимог. Каллас нагадала про свої пропозиції, серед яких — обмеження чисельності збройних сил росії та відшкодування нею завданих Україні збитків.
Очільниця європейської дипломатії також зазначила відсутність ознак, що росія прагне миру: останні удари по Україні 7 березня, на її думку, свідчать про готовність розширювати війну. У відповідь Європа посилює оборонний потенціал, адже, за словами Каллас, стримування конфлікту є економічно виправданішим, ніж його ведення.
Протягом січня й лютого відбулися кілька раундів тристоронніх зустрічей за участю України, США та росії щодо завершення війни, про суттєві результати яких не повідомляли. Водночас 5 лютого делегації погодили механізм обміну військовополоненими — перший за п’ять місяців.
5–6 березня відбувся обмін полоненими між Україною та росією, у межах якого до України повернулися близько 500 військовослужбовців. Домовленості про цей обмін були досягнуті під час перемовин у Женеві у лютому.
Запланована чергова зустріч у столиці ОАЕ Абу-Дабі була відкладена на невизначений термін через загострення ситуації на Близькому Сході.
