Політика

Нічні атаки рф показують відсутність серйозності росії щодо миру

Нічні атаки рф показують відсутність серйозності росії щодо миру

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте жорстко прокоментував нічні удари рф по українських містах, зазначивши, що такі атаки підривають довіру до намірів москви щодо припинення війни. Очільник альянсу наголосив на триваючих переговорах щодо припинення бойових дій та наявному прогресі, водночас підкресливши, що подібні удари свідчать про недостатню серйозність із боку росії.

Про це розповідає NewsWeek

Що сказав Марк Рютте

Під час виступу у Верховній Раді Рютте розповів про спільні зусилля союзників для посилення обороноздатності України, зокрема про роботу над постачанням систем протиповітряної оборони. Він повідомив, що альянс працює над пришвидшенням поставок не лише в рамках програми PURL, а й через інші канали, закликаючи країни-члени використовувати наявні складські резерви.

«Але російські атаки, подібні до тих, що сталися минулої ночі, демонструють їхню недостатню серйозність щодо миру», – сказав Рютте під час виступу у Верховній Раді.

Рютте також назвав нічний удар «дуже поганим сигналом» під час спільної пресконференції з президентом Володимиром Зеленським і підтвердив, що підтримка України з боку країн НАТО триває, але вона має бути значно ширшою та швидшою.

За словами генсека, на обговоренні потреб для ППО буде зосереджено увагу на наступних координаційних зустрічах, зокрема під час наступної зустрічі «Рамштайн», де оцінюватимуться оперативні потреби та шляхи їхнього задоволення.

Масштаби атак і правова оцінка

Повітряні сили повідомляли про нічні запуски ударних безпілотників і ракет по українських містах. Атаки відбулися на тлі запланованих на 4 і 5 лютого тристоронніх переговорів між Україною, США і росією в Абу-Дабі, спрямованих на припинення війни.

За даними командування, вранці 3 лютого Повітряні сили ЗСУ заявили, що росія здійснила атаку понад пів тисячі ракет і дронів, зафіксовано влучання на 27 локаціях. Основні напрямки ударів охопили Київщину, Харківщину, Дніпропетровщину, Вінниччину та Одещину.

російські сили систематично застосовують різні види озброєння — ударні БпЛА, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню — проти цивільної інфраструктури в різних регіонах України, завдаючи значних збитків життєзабезпеченню населення.

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці дії як воєнні злочини російська федерація і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері. Зокрема, обстріли об’єктів енергетики, водопостачання та закладів охорони здоров’я спрямовані на позбавлення мирного населення життєво необхідних ресурсів.

Юристи, дослідники та правозахисники відзначають, що під час широкомасштабної війни рф вчиняє дії, які можуть містити ознаки геноциду. Серед названих практик виділяють:

  • заяви керівництва та представників влади, які заперечують існування українського народу або закликають до його знищення, з прикладами висловлювань на кшталт «треба знищити» і тверджень про те, що Україна «не повинна існувати»;
  • публічні заклики до знищення українців і кампанії мовної дегуманізації;
  • цілеспрямовані удари по інфраструктурі життєзабезпечення та медичних закладах з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання і медичної допомоги;
  • переслідування осіб з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
  • знищення інтелігенції, учителів і культурних діячів, а також утиски носіїв української культури;
  • освітні та виховні практики на окупованих територіях, спрямовані на зміну ідентичності дітей;
  • депортація дітей із окупованих територій до рф з метою насильницької зміни їхньої ідентичності;
  • вилучення українських книг з бібліотек, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Нині сторонами Конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду та притягувати винних до відповідальності як під час війни, так і в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу, а також перелічує ознаки таких дій: вбивство членів групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення умов існування, розрахованих на знищення групи, запобігання дітонародженню, насильницька передача дітей та публічне підбурювання до таких дій.

Керівництво росії продовжує заперечувати, що її армія навмисно вражає цивільну інфраструктуру та об’єкти життєзабезпечення, попри численні повідомлення української сторони та міжнародних спостерігачів про масштаби руйнувань і людські втрати.

Поділитись: