Німеччина розглядає Штайнмаєра й Шредера як переговорників — реакція України
У Німеччині ведуть внутрішні дискусії щодо можливості залучення президента Франка-Вальтера Штайнмаєра до переговорного процесу між ЄС і росією з метою завершення війни в Україні. Питання може незабаром опинитися в центрі політичних дебатів у Берліні та серед європейських партнерів.
Про це розповідає NewsWeek
Німецькі міркування щодо посередництва
У берлінських колах висловлюють скепсис щодо ідеї, що колишній канцлер Герхард Шредер міг би виступати самостійним переговорником від ЄС. На думку частини політиків та експертів, особиста роль Шредера не відповідає масштабам завдання, яке передбачає координацію позицій багатьох європейських столиць і вимагатиме ширшої підтримки.
Президентській фігурі Штайнмаєра приписують більш виразну роль у разі виведення переговорів на міжурядовий рівень, тож у Берліні розглядають варіант створення переговорного дуету за участі Штайнмаєра і Шредера. Водночас у німецькому уряді зазначають, що Кремль поки не демонструє очевидної готовності до поступок, необхідних для просування до серйозних домовленостей.
Нагадаємо, 9 травня президент рф заявив, що Герхард Шредер є “найкращим переговірником” для діалогу між росією та ЄС, а також додав, що готовий до переговорів із будь-яким європейським політиком, окрім тих, хто “встиг наговорити всякого” про рф. У німецьких колах такі заяви сприймають із пересторогою і пов’язують із можливими гібридними тактиками впливу, спрямованими на ослаблення європейської єдності.
Офіційна позиція України
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга перед початком одного з єврорадісних засідань однозначно відкинув кандидатуру Шредера як посередника у переговорах між ЄС і росією: “Ми таку кандидатуру однозначно не підтримуємо”. Він також підкреслив, що в Європі є багато інших достойних лідерів, які могли б відіграти роль посередників у переговорах.
Учасники німецьких дискусій виокремлюють як маркер серйозності намірів кремля можливість продовження чи розширення тимчасових режимів припинення вогню: саме готовність до продовження триденного перемир’я вважають одним із тестів на готовність до реальних кроків у бік компромісів.
Поки що в Берліні і в Києві оцінюють такі ініціативи критично: сторонам доведеться погодити низку гарантій і процедур, щоб переговорний процес мав шанс перейти від заяв до конкретних домовленостей.
