Олексій Кулеба знову очолив Київську ОВА – указ
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олексія Кулеби головою Київської обласної державної адміністрації (нині – обласної військової адміністрації). Про це йдеться на сайті Офісу президента.
Іншим указом глава держави звільнив із цієї посади Олександра Павлюка.
«Очолюючи Київську ОДА, Олександр Павлюк зміг посилити взаємодію між військовими, виконавчою владою та органами місцевого самоврядування в регіоні. З використанням військового досвіду роботи в складних умовах протистояння ворогу навколо Києва були створені нові потужні оборонні лінії», – йдеться у повідомленні.
Саме під час головування Олександра Павлюка Київська область була повністю звільнена від російських окупантів, наголошують в ОП.
«Одразу після цього розпочалася робота з відновлення інфраструктури регіону, зокрема розмінування території, розчищення завалів, відновлення дорожньої та критичної інфраструктури, повернення електропостачання, води та газу в будинки на територіях, що були під окупацією.
Напередодні про повернення Олексія Кулеби на посаду очільника Київської ОВА повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Президент України Володимир Зеленський 15 березня призначив колишнього командувача операції Об’єднаних сил Олександра Павлюка очільником Київської ОВА. Олексій Кулеба, який перебував на посаді доти, очолив гуманітарний штаб області.
2 квітня Київщина була звільнена від російських військ.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління верховного комісара ООН із прав людини зафіксувало 8189 випадків загибелі чи поранення цивільних людей в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії: 3838 загиблих і 4351 поранений. Це дані від 24 лютого до півночі 19 травня. Реальні цифри – значно вищі, наголошують в ООН.
banner_Viber-Ukraine — article (GR-2087)
