Поганий мир для України загрожує безпеці Європи на десятиліття
Президент Чехії Петр Павел на відкритті міжнародної безпекової конференції GLOBSEC у Празі попередив, що нав’язаний Україні «поганий мир» матиме тривалі конструктивні наслідки для всієї Європи та змінить баланс безпеки на десятиліття.
Про це розповідає NewsWeek
«Якщо Україна переможе – Європа буде безпечнішою. Якщо ж Україну змусити до поганого миру, ми всі відчуватимемо наслідки цього десятиліттями», – додав він.
За словами Павела, Україна не лише відбиває агресію на своїй території, а й змінює підхід європейських країн до ведення сучасної війни. Він назвав українські сили одним із найпотужніших гравців у сфері оборони в Європі, виділивши їхню витримку, бойовий досвід та зростання технологічної спроможності.
Павел наголосив, що міжнародна підтримка України має розглядатися як стратегічна інвестиція у загальноєвропейську безпеку, а не як благодійність. На його думку, успіх України означатиме міцнішу систему захисту континенту, тоді як поступки під тиском ізолюватимуть довгострокові ризики для всіх країн регіону.
Технології як ключовий фактор майбутніх конфліктів
Президент Чехії звернув увагу на те, що вирішальними у майбутніх конфліктах стануть технологічні переваги. Павел закликав до тіснішої координації між ЄС та США у сфері штучного інтелекту й наукових досліджень замість конкурентної суперечки, яка послаблює позиції Заходу на глобальній арені.
Він також визнав, що Європа занадто пізно усвідомила швидкість технологічних змін, тому необхідно різко пришвидшити інвестиції в науку, розробки та інновації. Павел нагадав слова президентів росії та Китаю про значення прориву в галузі штучного інтелекту як фактора глобального впливу і попередив, що конкуренція всередині західного блоку може призвести до відставання від геополітичних супротивників.
Співпраця НАТО й ЄС: інфраструктура та мобільність
Окремо президент Чехії підкреслив, що НАТО і ЄС не повинні розглядатися як суперники в питаннях європейської безпеки, натомість їхня співпраця повинна посилювати континентальну обороноздатність. Як приклад взаємодії Павел навів концепцію військової мобільності: НАТО має оперативні знання про критичні маршрути, порти, залізниці, мости та аеропорти, а ЄС володіє фінансовими і регуляторними інструментами для модернізації цієї інфраструктури.
Він також відзначив роль партнерів поза межами ЄС — Великої Британії, Канади та Норвегії — у питаннях логістики, морської безпеки, розвідки та підтримки України, назвавши їхню допомогу важливою для колективної безпеки континенту.
Павел підкреслив, що війни в Україні та на Близькому Сході продемонстрували, як технологічна перевага змінює правила гри, прискорюючи як військові, так і соціальні трансформації. Кожен такий конфлікт штовхає до швидшого впровадження інновацій та адаптації, що в мирний час часто ускладнюється регуляторними бар’єрами.
Чехія, за словами президента, з першого дня великого конфлікту надавала практичну допомогу Україні: приймала сотні тисяч біженців, постачала військову техніку й засоби захисту, а також ініціювала пошук боєприпасів і матеріально-технічну підтримку для сил оборони.
Павел закликав європейські столиці активізувати спільні зусилля у прискоренні наукових інвестицій, посилити координацію у сфері оборонних технологій та розглянути допомогу Україні як елемент довгострокової стратегії забезпечення стабільності та безпеки в Європі.
