Прем’єр-міністр Бельгії виступив проти плану використання €140 млрд російських активів для підтримки України
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер рішуче виступив проти ініціативи Єврокомісії щодо використання заморожених активів російської федерації на суму близько €140 млрд для допомоги Україні. Свою позицію він виклав у жорсткому листі, адресованому голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, напередодні оприлюднення нової пропозиції Єврокомісії, яка мала врахувати застереження Бельгії.
Про це розповідає NewsWeek
Протистояння навколо заморожених активів
Європейська комісія домагається того, щоб країни-члени ЄС ухвалили рішення щодо заморожених активів на саміті в грудні. Це дозволило б використати ці кошти як компенсаційний кредит для Києва. Проте Барт де Вевер заявив, що запропонований механізм є «фундаментально неправильним» та наголосив на ризиках для Бельгії у випадку, якщо росія звернеться до суду з вимогою повернення своїх коштів.
Чиновник підкреслив, що, навіть попри очікування можливого пом’якшення позиції Бельгії в обмін на юридичні гарантії, Брюссель не планує поступатись, оскільки вважає використання активів для кредитування України таким, що може ускладнити мирне врегулювання. Де Вевер аргументував, що за відсутності цього плану активи залишалися б важелем для переговорів з москвою.
Альтернативна пропозиція Бельгії
У своєму листі прем’єр Бельгії звернув увагу, що у разі, якщо російська федерація не буде офіційно визнана стороною, яка програла війну, вона отримає право законно вимагати повернення своїх суверенних активів. Це, на думку де Вевера, може призвести до фінансового хаосу в ЄС та покласти фінансовий тягар на європейських платників податків.
Прем’єр додав, що погодиться на план лише за умови негайного підписання країнами ЄС гарантій повного покриття суми у разі повернення активів росії: «Я не погоджуся без цих гарантій, наданих і підписаних державами-членами на момент ухвалення рішення».
Як альтернативу, Бельгія пропонує, щоб Єврокомісія випустила €45 млрд спільного боргу для фінансування потреб України у 2026 році. Однак ця ідея не знаходить підтримки у більшості держав-членів ЄС, оскільки передбачає залучення коштів із бюджету Європейського Союзу.
