Репараційна позика для України: Бельгія блокує рішення ЄС щодо заморожених активів росії
Перед самітом Європейського Союзу у Брюсселі дипломатичні джерела висловлюють сумніви, що лідерам 27 країн-членів вдасться досягти згоди щодо виділення Україні репараційної позики на основі заморожених російських активів. Водночас дипломати наголошують, що фінансування для України буде забезпечено у будь-якому випадку, навіть якщо не вдасться ухвалити основний механізм.
Про це розповідає NewsWeek
«Ніхто сьогодні не може гарантувати, що за цим варіантом буде досягнуто угоди», – сказав журналістам у Брюсселі один із дипломатів ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ, пояснюючи ситуацію з репараційною позикою.
Позиція Бельгії та її вимоги щодо гарантій
Вирішальну роль у питанні виплати репарацій Україні відіграє Бельгія, адже саме на її території у Euroclear заморожено близько 185 мільярдів євро російських активів. Після того, як прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер висловив низку застережень перед неформальним самітом у Копенгагені, Єврокомісія та Рада ЄС активно працювали над пошуком компромісу. Однак Бельгія наполягає на цілковитому та необмеженому покритті всіх можливих фінансових ризиків, зокрема й витрат на суди та компенсації бельгійським компаніям за межами росії, у разі можливих арбітражних рішень проти Бельгії.
Інші країни-члени ЄС погоджуються на надання гарантій пропорційно своїм економікам, але вимога Бельгії щодо необмежених гарантій викликає заперечення. Жоден парламент не погодиться на необмежені гарантії, підкреслюють дипломати.
Альтернативні варіанти та можливість застосування статті 122
У відповідь на позицію Бельгії висувається варіант спільних запозичень ЄС на основі бюджету Союзу – так званий «план Б», запропонований президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Однак для такого рішення необхідна одностайність усіх членів, а Угорщина і Словаччина вже заявили про свою незгоду.
Бельгія пропонує повернутися до обговорення цього варіанту із можливістю ухвалення рішення більшістю голосів, як це вже було застосовано 11 грудня під час продовження санкцій щодо заморожених активів. Тоді використали 122 статтю Договору про ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення без одностайності у випадку серйозної кризи.
Ідею застосувати цю статтю і до спільних запозичень нещодавно підняла президентка Європейського центрального банку Крістін Лаґард. Однак низка північних країн ЄС виступає проти такого підходу, наголошуючи на необхідності одноголосного затвердження багаторічного бюджету Союзу.
Президентка Єврокомісії підкреслила, що обидва варіанти – репараційна позика на основі активів та спільні позики – залишаються на розгляді.
Фінансування для України: політичний імператив
Попри суперечності, більшість дипломатів погоджуються: фінансова підтримка Києва є принциповим питанням для ЄС. Технічно рішення про репараційну позику можна ухвалити без згоди Бельгії, використавши кваліфіковану більшість, однак країни прагнуть уникнути такого сценарію. Не виключено, що саміт може тривати кілька днів, поки не буде знайдено компроміс.
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта пообіцяв не завершувати засідання, доки не буде досягнуто домовленості щодо фінансування України. Фінансова допомога необхідна вже у другому кварталі 2026 року, але перемовини поспішають завершити нині, адже після ухвалення політичного рішення слідують тривалі юридичні та національні процедури.
Який саме механізм оберуть європейські лідери – репараційну позику чи проміжне рішення – наразі не відомо. Водночас, як зазначив дипломат однієї з найбагатших країн ЄС:
«В будь-якому разі фінансовий механізм буде, і Україна за жодних обставин не повинна хвилюватися».
