Росія погрожує країнам ЄС через дрони над Балтією
Кремль відреагував на серію інцидентів з українськими безпілотниками, поміченими в повітряному просторі Фінляндії та країн Балтії, заявами про можливі «наслідки» для держав Європейського Союзу
Про це розповідає NewsWeek
Після випадків, коли українські дрони опинилися поблизу кордонів Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії, у Москві заговорили вголос про відповідь тим країнам, які нібито надали свій повітряний простір для атак на російську інфраструктуру. У відповідь у Брюсселі назвали такі заяви поки що передусім риторикою, водночас експерти застерігають: погрози можуть бути елементом ширшої інформаційної кампанії Москви.
Позиція Кремля й оголошені попередження
Речник президента росії Дмитро Пєсков 31 березня попередив, що Москва зробить «висновки», якщо підтвердиться використання повітряного простору окремих країн ЄС для ефективних ударів по портовій інфраструктурі в регіоні Балтійського моря. Наприкінці березня й початку квітня російська влада вказувала на атаки на об’єкти нафтової інфраструктури на узбережжі Балтійського моря як на привід для таких застережень. Саме через порти Балтики, за окремими оцінками, експортується значна частина сирої нафти, що робить цей напрям важливим для російської торгівлі.
«Якщо у цих режимів, цих країн вистачить розуму, вони прислухаються. Якщо ні – матимуть справу з відповіддю»
6 квітня речниця мзс росії Марія Захарова нібито вручила попередження країнам Балтії, що спричинило додаткову напругу в регіоні. Такі твердження в Москві подають як відповідь на нібито системне використання повітряного простору третьої сторони для атак на російські об’єкти.
Реакція Києва і позиція країн Балтії
Київ у реакції на інциденти заявляв про вибачення перед європейськими партнерами, пояснюючи «зальоти» дронів можливими збоями або впливом російських систем радіолокаційної боротьби. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 31 березня запевнив, що Україна не спрямовувала безпілотники у бік країн Балтії навмисно.
Водночас естонська сторона наполягала на тому, що не надавала свій повітряний простір для атак на Росію. Голова естонської військової розвідки Антс Ківісельг у коментарях заявив, що Естонія рекомендувала Києву обирати маршрути так, щоб вони не проходили через її повітряний простір, але повністю унеможливити подібні випадки не вдасться через роботу російської протиповітряної оборони, яка може відхиляти дрони від курсу.
У Фінляндії, Латвії та Литві на початку реакція була стриманою: уряди визнавали за Україною право на самооборону й вважали, що окремі інциденти можуть бути непередбачуваними наслідками бойових дій.
Німецький аналітик і засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фроденштайн оцінив дії європейських країн як збалансовані — офіційно просити Київ уникати систематичного використання їхнього повітряного простору, але не робити з цього підстави для нападу на самі країни. На його думку, росія традиційно діє в «сірій зоні» між легітимним і нелегітимним, і західним державам варто відповідати гнучкістю у цій площині.
Колишній глава розвідки Фінляндії Пекка Товері також висловив думку, що подібні виклики можуть бути частиною пропагандистської підготовки до можливих подальших ескалацій — мовляв, систематичні звинувачення на адресу сусідніх держав полегшують мобілізацію внутрішньої підтримки майбутніх кроків.
У Брюсселі підкреслили готовність захищати держави-члени шляхом уже наявних програм посилення оборони: речник Єврокомісії з питань оборони Томас Реньє зазначив, що напад на одного з членів ЄС розглядається як атака на весь союз, але поки що немає підстав застосовувати згадану у дискусіях статтю колективної оборони 42.7, адже прямого нападу на державу-члена зафіксовано не було.
Експерти наголошують: поки що ми спостерігаємо радше словесну ескалацію і інформаційні заяви, які можуть мати декілька цілей — від тиску на європейські столиці до формування внутрішньої легітимації можливих майбутніх дій. У разі подальшої ескалації напередодні прийняття рішень у Брюсселі можуть загостритися дискусії щодо механізмів колективної безпеки й допомоги Україні.
