Росія розглядає повітряне перемир’я з Україною як жест для Трампа, не припиняючи війну

Кремль розглядає можливість оголосити повітряне перемир’я з Україною як поступку президенту США Дональду Трампу, прагнучи уникнути вторинних санкцій, проте не планує завершувати бойові дії.

Про це розповідає NewsWeek

Перемир’я як політичний жест

За даними обізнаних джерел, російські чиновники визнають, що нинішній візит спецпредставника США Стіва Віткоффа до москви відкриває додаткову можливість для досягнення домовленостей із Трампом. Проте ймовірність успіху таких переговорів оцінюється як низька. Одна з розглянутих пропозицій — тимчасове припинення авіаударів, включно із застосуванням дронів і ракет, що розглядається як крок до деескалації за умови згоди Києва.

Втім, президент рф володимир путін відмовляється від загального припинення вогню, оскільки російські війська продовжують просування, а стратегічні цілі кремля залишаються незмінними. Наразі невідомо, чи міститиме можливий жест з боку москви умови, які виявляться неприйнятними для України та її партнерів.

Речник кремля дмитро пєсков, коментуючи запит щодо можливих домовленостей під час візиту Віткоффа, зауважив:

“Ми вважаємо такі зустрічі дуже важливими. Але ми не коментуємо їх заздалегідь”.

Тиск з боку США та реакція союзників

Дональд Трамп оголосив, що Віткофф може відвідати росію вже у середу, і це буде його п’ятий візит протягом року. Кремль підтвердив можливість проведення переговорів із путіним. Президент США також пригрозив запровадити високі мита для країн, зокрема Китаю та Індії, які купують російську нафту, щоб посилити тиск на москву й змусити її припинити війну, що триває вже четвертий рік.

За словами близького до кремля політолога сергія маркова, Трампу потрібен «подарунок» у вигляді поступки з боку росії, і повітряне перемир’я може стати саме такою поступкою.

Тим часом Трамп посилив критику Індії, пригрозивши суттєво підвищити мита на індійський експорт до США у відповідь на купівлю російської нафти. Індійська сторона розцінила такі дії як необґрунтовані.

Трамп, який повернувся до Білого дому з обіцянкою якнайшвидше завершити війну, дедалі більше невдоволений небажанням путіна йти на припинення вогню — попри шість телефонних розмов із главою рф від лютого. Минулого тижня він зауважив журналістам, що після «дуже поважних» розмов із путіним, вже наступної ночі російська ракета влучає в місто, призводячи до жертв серед цивільних.

Питання повітряного перемир’я також було порушене президентом білорусі олександром лукашенком під час спільного виступу з путіним минулої п’ятниці, хоча сам путін тему не коментував. У червні лукашенко мав зустріч з американським спецпредставником по Україні Кітом Келлогом — це був найвищий візит представника США до білорусі з 2020 року.

Лукашенко заявив журналістам:

“Я кажу: так, Росія зацікавлена в цьому, президент Путін, але ви цього не хочете. Скажіть Зеленському, щоб погодився”, — сказав Лукашенко журналістам, маючи на увазі переговори.

Очікується, що цього тижня Кіт Келлог відвідає Київ для переговорів із Володимиром Зеленським.

Президент Зеленський повідомив про результативну телефонну розмову з Трампом, під час якої обговорювалися санкції проти росії. За його словами, американський лідер був детально поінформований про удари рф по Києву та інших містах.

За останні тижні росія посилила повітряні атаки на Україну, використовуючи рекордну кількість дронів. Путін і далі висуває жорсткі умови для завершення війни, зокрема вимагає від Києва визнати нейтральний статус, анексію Криму та ще чотирьох частково окупованих регіонів сходу й півдня України. Україна категорично відкидає ці вимоги, наполягаючи на негайному припиненні вогню як першій умові для подальших мирних переговорів.

Путін неодноразово ігнорував заклики США та ЄС до оголошення 30-денного перемир’я, хоча у травні оголосив 72-годинну «тишу» з нагоди 80-річчя завершення Другої світової війни. У березні Україна та росія погоджували 30-денний мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі після телефонних розмов із Трампом, однак обидві сторони звинуватили одна одну в порушенні цих домовленостей.

Директор незалежного “Левада-Центру” в москві Денис Волков зазначає, що більшість росіян підтримують завершення війни на поточних позиціях, тоді як чверть виступають за продовження бойових дій. За словами Волкова,

“Для більшості росіян завершення війни, навіть без повернення до колишніх кордонів, є бажаним сценарієм”.