Санкції проти Тимура Міндіча: що відомо про справу навколо «Енергоатому» та роль рф

Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення запровадити санкції щодо свого колишнього бізнес-партнера Тимура Міндіча, якого Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) називає керівником злочинної організації, що отримувала незаконні доходи з діяльності державного підприємства «Енергоатом». Поки сам Міндіч утримується від коментарів, ситуація активно обговорюється серед політиків та експертів.

Про це розповідає NewsWeek

Передача активів Міндіча державі та реакція політиків

Усі українські активи Тимура Міндіча, які наразі перебувають під санкціями РНБО, планують передати в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Про це повідомив народний депутат Микита Потураєв, зазначивши, що версія про «захист» Міндіча як громадянина Ізраїлю від санкцій є необґрунтованою, оскільки всі його українські активи вже заблоковані та будуть передані державі.

«Це якась хвора уява має бути, тому що всі активи Міндіча тут під санкціями. І всі вони переїдуть в АРМА», – сказав депутат.

Депутат також підкреслив, що вивчаються механізми передачі до державного управління і часток у компаніях, пов’язаних із студією «Квартал 95», співвласником якої є Міндіч. Володимир Зеленський і Тимур Міндіч були співзасновниками низки компаній групи «95 квартал», з яких Зеленський вийшов у 2019 році.

Рішення про санкції активно обговорювали і народні депутати Соломія Бобровська та Єлизавета Ясько. Бобровська вважає, що застосування санкцій до громадян України — помилковий крок, оскільки для цього є суди. Навпаки, Ясько підтримує санкційний механізм як швидкий і дієвий інструмент, який має доповнюватися розслідуваннями та рішеннями суду.

Корупційна справа, фігуранти та можливий «російський слід»

Серед інших фігурантів розслідування НАБУ — колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк (раніше працював помічником Андрія Деркача, ексдепутата ВР, який після повномасштабного вторгнення рф став сенатором Ради федерації росії), а також Герман Галущенко та Світлана Гринчук, які обіймали посади міністра юстиції та міністерки енергетики відповідно. Президент Зеленський вивів їх зі складу Ради національної безпеки і оборони на тлі розслідування щодо корупції в «Енергоатомі».

У Верховній Раді зареєстровано проєкти постанов про їхнє звільнення, однак опозиція наголошує, що відставки двох міністрів недостатньо і закликає до ротації всього уряду. Слідство підозрює, що з державної компанії могли вивести близько 100 мільйонів доларів, з яких частина коштів, за інформацією НАБУ, переправлялася в росію.

НАБУ повідомило про розкриття діяльності злочинної організації, яка систематично отримувала неправомірні вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі 10-15% від вартості контрактів. Ці кошти легалізовувалися через бек-офіс у Києві, загальна сума операцій якого сягнула близько 100 мільйонів доларів.

• Чи був обізнаний Володимир Зеленський про схему корупції у галузі енергетики?
• Яку роль відігравала росія у цій справі?
• Як вплине викриття оборудки на українську енергетику?

У рамках операції «Мідас» НАБУ повідомило про підозру семи особам. За даними журналістських розслідувань, серед них — Тимур Міндіч («Карлсон»), Ігор Миронюк («Рокет»), Дмитро Басов («Тенор») і четверо членів бек-офісу, зокрема Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. Олександр Цукерман відкинув усі звинувачення, заявивши, що «все неправда, все брехня» і готовий повернутися в Україну, коли настане час. Інші фігуранти справи не коментували ситуацію.

Варто зазначити, що згідно із законом, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в суді й підтверджено обвинувальним вироком.

Володимир Зеленський у своїх зверненнях наголосив на необхідності невідворотності покарання для всіх, хто причетний до корупції у сфері енергетики, підкресливши, що «Енергоатом» відіграє ключову роль в енергетичній безпеці країни. Президент також підписав указ про санкції проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, які передбачають блокування активів, позбавлення нагород та інші обмеження, спрямовані на запобігання виведенню капіталів за кордон.