Сибіга закликав до єдиної позиції Європи й застеріг від контактів із Путіним
Україна бере участь у погодженні ролі європейських країн у мирному процесі, який наразі перебуває на паузі, і незабаром президент Володимир Зеленський обговорюватиме це питання, зокрема в рамках формату Е3 — Франція, Велика Британія й Німеччина. Про це 22 травня заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, коментуючи перебіг дипломатичних консультацій щодо майбутніх переговорів.
Про це розповідає NewsWeek
«Це вирішується спільно з нами, обговорюється, і ми визначатимемо ці параметри ролі Європи в мирному процесі. І я особисто переконаний, що це додасть і нову динаміку, і саме Європа має цей інструментарій – санкції, заморожені активи. Європа може виступати сильним гравцем у мирному процесі або знову ж таки – наближати сталий справедливий мир», –- наголосив Андрій Сибіга.
Формат і мандат переговорної групи
За словами міністра, тривають дискусії щодо формату участі європейських партнерів і мандата тих, хто представлятиме інтереси сторін у можливих переговорах. Наразі обговорюють варіанти: чи це має бути група країн, чи коло окремих лідерів, або ad-hoc механізм з чітким мандатом на вирішення конкретних питань. Сибіга підкреслив, що саме ці питання визначатимуть роль Європи у просуванні до сталого й справедливого врегулювання.
На питання про кандидатів у переговорники міністр зазначив, що «є певні імена», але деталі не розкриваються, адже це частина дипломатичного процесу. Він також наголосив, що важлива не просто персоналія, а прийнятність посередника для обох сторін та здатність виконувати конкретні завдання посередництва.
Попередження проти окремих контактів з Москвою
Сибіга застеріг від ситуацій, коли окремі державні чи політичні діячі починають самостійно виходити на контакти з кремлівським керівництвом, що, на його думку, розколює позицію Європи і може бути використано на користь москви. Міністр наголосив на необхідності консолідованого підходу та єдиного голосу партнерів у питаннях мирного процесу, аби не створювати вразливих розколів, які чекатиме використати ворог.
Водночас Сибіга чітко відкинув окремі прізвища, названі в публічних дискусіях, і підкреслив, що прийнятність посередника має оцінюватися з погляду ефективності та довіри, а не політичних симпатій.
Раніше ідею призначення колишнього канцлера Німеччини Ґерхарда Шредера посередником у перемовинах із росією щодо України піддали критиці європейські дипломати, зокрема висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Слова про те, що Шредер нібито є «найкращим кандидатом», лунали від президента рф 9 травня і викликали запеклу дискусію в європейських столицях.
Німецький міністр у справах Європи Ґюнтер Кріхбаум зазначив, що посередник має бути прийнятним для обох сторін, і наразі цей критерій викликає сумніви у зв’язку з окремими пропозиціями.
Біографічний контекст додає до заперечень: соціал-демократ Ґерхард Шредер був канцлером Німеччини з 1998 до 2005 року, а після відходу з посади очолював правління російської компанії «Роснефть». Після початку повномасштабного вторгнення він не розірвав особистих контактів із Путіним, не висловлював публічного засудження та неодноразово бував у Москві, що викликало критику в Німеччині.
У 2025 році Шредер також висловлювався на підтримку проєкту «Північний потік», заявляючи про відсутність підстав розривати нібито перевірену співпрацю з росією з питань енергопостачання.