Цьогорічний парад 9 травня виявив слабкості Кремля
За оцінкою британської розвідки, цьогорічний парад на Красній площі в Москві до Дня перемоги продемонстрував низку проблем у позиціях Кремля та обмежень у військових можливостях.
Про це розповідає NewsWeek
«Промова Путіна містила стандартні рядки, зображуючи війну в Україні як справедливу боротьбу проти НАТО та обіцяючи остаточну перемогу, хоча конфлікт триває вже понад чотири роки. Паради до Дня Перемоги також були скорочені в інших російських містах…Цілком ймовірно, що стриманий характер параду показує слабкості, коли старіюче керівництво не впевнене, як адекватно протистояти загрозі українських безпілотних літальних апаратів», – йдеться у повідомленні.
У звіті зазначається припущення про зв’язок між несподіваним звільненням командувача Повітряно-космічних сил росії Віктора Афзалова за кілька днів до параду та нездатністю сил ППО належно протистояти загрозі з боку безпілотних літальних апаратів. Така кадрова перестановка, на думку аналітиків, може бути сигналом внутрішніх проблем у військово-політичному управлінні.
Обмеження формату параду та причини
Парад 9 травня 2026 року пройшов у стриманому форматі: на Красній площі не демонстрували бронетехніку та ракетні системи, а авіаційну частину не скасували. Офіційно відсутність техніки пояснювали «поточними оперативними обставинами», водночас у оцінках експертів зазначається, що скорочення може бути пов’язане з реальними ризиками від українських БПЛА та браком доступних матеріальних ресурсів через тривалу війну.
Крім того, напередодні і під час заходів у Москві зафіксували значні перебої в мобільному інтернеті, що місцеві власті пояснювали заходами безпеки у зв’язку з загрозою безпілотних літальних апаратів.
Гості та зовнішній контекст
Кількість іноземних лідерів, які приїхали на парад, була обмеженою — близько п’яти очільників. Це суттєво менше, ніж у попередні роки: понад 50 лідерів у 2005 році, близько 30 у 2015-му та 27 у 2025-му. Серед присутніх були керівники Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Малайзії та Лаосу, а також очільники сепаратистських утворень Південної Осетії й Абхазії, визнаних росією, але не більшістю міжнародної спільноти.
У підсумку, формат і перебіг цьогорічного параду на Красній площі експерти розглядають як індикатор певних оперативних та політичних обмежень, зокрема під тиском загроз зі сторони безпілотних систем та внаслідок ресурсних витрат, пов’язаних із тривалою війною.
