Україна повернулася на 104 місце в індексі сприйняття корупції 2025
Україна посіла 104 місце зі 182 у Індексі сприйняття корупції-2025 і набрала 36 балів зі 100 можливих, що на один бал більше, ніж у попередньому рейтингу, де країна займала 105-ту позицію. Результат відображає не лише поступ у низці антикорупційних практик, але й зберігає значні виклики для української системи управління.
Про це розповідає NewsWeek
Регіональний контекст і вплив на рейтинг
У регіональному огляді зазначається, що авторитарна влада росії отримала 22 бали й опинилася на 157-му місці, водночас поширюючи корупційні практики, які підривають демократичні інституції сусідніх країн. Для України це означає додатковий тиск на систему державного управління та необхідність посилити механізми прозорості в оборонних і закупівельних процесах.
«Незважаючи на ці виклики, деякі країни демонструють, що зміни досяжні, коли громадянський простір та незалежні інституції захищені. В Україні (36) постійний тиск з боку неурядових організацій, громадськості та журналістів допоміг просунути реформи управління», – йдеться в звіті.
Аналітики відзначають, що попри загальні проблеми, в Україні зросла активність розслідувань у корупційних справах, а спеціалізовані органи змогли домогтися вироків у питаннях, пов’язаних із державними закупівлями та обороною. Одночасно наголошується на необхідності подальших кроків для захисту коштів, виділених на оборону та відновлення інфраструктури, від нецільового використання.
Місцевий підрозділ Transparency International зазначив, що кращому результату України завадило суттєве гальмування євроінтеграційних реформ та невиконання міжнародних зобов’язань — факторів, які традиційно слугують рушієм системних змін у країні.
Про індекс і методику
Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) розраховується з 1995 року міжнародною організацією Transparency International. Сам індекс не базується на власних опитуваннях організації: він формується на підставі до 13 досліджень і оцінок авторитетних міжнародних інституцій та аналітичних центрів. CPI вимірює сприйняття корупції в публічному секторі, зокрема такі компоненти, як хабарництво, розкрадання публічних коштів, кумівство в державній службі, захоплення держави, здатність уряду впроваджувати механізми доброчесності, ефективність переслідування корупціонерів, надмірна бюрократія, наявність норм щодо розкриття фінансової інформації та запобігання конфлікту інтересів, а також захист викривачів, журналістів і слідчих.
Позиція України в індексі свідчить про те, що збереження громадянського контролю, незалежних інституцій і спрямованих реформ може поступово покращувати сприйняття доброчесності, але для стійкого прогресу необхідні подальші системні зміни та посилення антикорупційних механізмів.
