Україна реагує на завершення дії СНО‑3 і ядерний шантаж Путіна
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 5 лютого відреагував на завершення дії Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО), назвавши це прямим наслідком навмисної деструкції росією глобальної архітектури безпеки та закликавши не піддаватися спробам маніпуляцій, які супроводжують цей процес
Про це розповідає NewsWeek
«(Президент РФ Володимир) Путін хоче зробити всі правила вибірковими та поставити їх під сумнів, аби нові правила були встановлені за його згоди. І саме в цьому йому слід відмовити. Москва порушила СНО-3 і вийшла з нього у 2023 році. Путін зараз використовує його як ще один інструмент ядерного шантажу, щоб підірвати міжнародну підтримку України», – вважає очільник зовнішньополітичного відомства, закликаючи «не піддаватися маніпуляціям».
За словами Сибіги, завершення дії договору використовується москвою як важіль тиску на міжнародну спільноту та засіб підірвати єдність у підтримці України. Він також зазначив, що у Путіна фактично немає ресурсів для серйозної нової гонки стратегічних озброєнь, тож саме зараз важливо зберегти міжнародну стійкість у питаннях безпеки.
Міністр підкреслив, що припинення дії СНО‑3 має стати сигналом до демонтажу практики ядерного шантажу з боку росії, а не приводом для подальшої ескалації напруженості.
Реакція Кремля і оцінки ризиків
Кремль, через свого речника Дмитра Пєскова, застеріг про зростання ризиків у разі завершення дії договору і назвав ситуацію «небезпечним моментом», наголошуючи, що відсутність договору між двома провідними ядерними державами створює додаткові загрози для глобальної стабільності. У своїх заявах представники росії підкреслювали, що документ виконував роль фундаментального механізму контролю над арсеналами.
Наслідки для контролю над озброєннями
Термін дії Договору, який обмежував кількість розгорнутих російських і американських ядерних боєголовок, закінчився 5 лютого 2026 року. Це перший випадок за понад півстоліття, коли програми двох країн опинилися без кількісних обмежень, що створює невизначеність у довгострокових перспективах контролю над стратегічними озброєннями.
Кремль фактично призупинив дію угоди в 2023 році у відповідь на військову підтримку України з боку США, і Вашингтон у відповідь де-факто заморозив реалізацію положень договору, хоча документ формально залишався чинним. У вересні минулого року президент росії запропонував зберегти основні параметри угоди — обмеження до 1550 розгорнутих боєголовок для кожної сторони — ще на один рік, а президент США Дональд Трамп висловив до цієї ідеї певну прихильність у публічній реакції.
Державний департамент США відмовився коментувати статус договору, переадресувавши запити до Білого дому, що додало невизначеності щодо подальших кроків обох сторін у питаннях контролю над стратегічними озброєннями.
Експерти попереджають, що відсутність формалізованих обмежень підвищує роль політичних ризиків та може стимулювати як дипломатичні зусилля з метою відновлення механізмів контролю, так і потенційні кроки з боку держав щодо посилення своїх арсеналів. Україна в цій ситуації закликає міжнародну спільноту зберегти єдність і не дозволяти використовувати питання ядерних озброєнь для дискредитації її міжнародної підтримки.
