Українські дрони вивели з ладу понад третину нафтопереробних потужностей росії: стратегічна мета та наслідки
В останні три місяці 2025 року Україна посилила удари по нафтопереробних заводах та об’єктах нафтової інфраструктури росії, що призвело до суттєвих втрат у цьому секторі. За інформацією Служби безпеки України, атаки безпілотників вивели з ладу близько 37% нафтопереробних потужностей російської федерації, що є порівнянним із успіхами у знищенні кораблів Чорноморського флоту рф.
Про це розповідає NewsWeek
Систематичні удари та нова стратегія
Починаючи з серпня 2025 року, удари стали регулярними та прицільними. Так, у ніч на 4 листопада 2025 року в Кстово Нижньогородської області після атаки дронів виникла масштабна пожежа в промисловій зоні біля нафтобази «Лукойла» та нафтохімічного заводу. У цей же час у місті Стерлітамак Башкортостану прогриміли вибухи, внаслідок яких обвалився цех нафтохімічного заводу. Напередодні, в ніч на 3 листопада, українські сили завдали удару по Саратовському нафтопереробному заводу, спричинивши пожежу на території комплексу. Раніше дрони атакували нафтовий термінал у порту Туапсе, пошкодивши танкер та портову інфраструктуру.
З початку року Україна здійснила близько 160 ударів по об’єктах нафтовидобутку та нафтопереробки в росії. Серед цілей – термінали, нафтопроводи, порти, сховища, перекачувальні станції та танкери.
«Це законні воєнні цілі. Нафтовидобуток та нафтопереробка становлять десь біля 90 відсотків оборонного бюджету росії. Це брудні петрододари, які фінансують війну проти нас», – заявив голова СБУ Василь Малюк на брифінгу 31 жовтня.
Наслідки для економіки та російського суспільства
Головна стратегічна мета цих ударів – вивести з ладу галузь, яка наповнює бюджет рф і забезпечує функціонування її воєнної машини. У результаті атак росія вимушена обмежувати експорт пального, що негативно впливає на доходи бюджету й нафтогазового сектору. Водночас збільшується експорт сирої нафти, що веде до зниження цін на неї та подальших фінансових втрат.
За словами депутата Сергія Рахманіна, ці удари вже призвели до дефіциту пального в окремих регіонах росії та зростання цін до 10-20%.
Станіслав Ігнатьєв, енергетичний експерт, зазначає, що в багатьох регіонах введені обмеження на видачу пального – до 10 літрів на авто у північно-східних областях і до 20 літрів у центральних. Загалом дефіцит пального, за офіційними оцінками України, спостерігається у 57 із 83 регіонів рф, а його рівень сягнув 20%. Для компенсації дефіциту росія вимушена нарощувати імпорт із Білорусі, Казахстану та Грузії.
Окремі удари були спрямовані на нафтопровід «Дружба», яким російська нафта надходить до країн ЄС, зокрема до Угорщини та Словаччини. Це не лише завдає економічної шкоди, але й впливає на політичну позицію цих країн у Європейському Союзі.
Технології ударів та ефективність
Удари здійснюють СБУ, ГУР Міноборони та Сили безпілотних систем ЗСУ, використовуючи дрони власної розробки, зокрема АН-196 «Лютий» та FP-1. Ці безпілотники мають дальність польоту до двох тисяч кілометрів, швидкість 300 км/год та несуть бойову частину вагою 50-75 кг вибухівки. Зазвичай атаки відбуваються вночі, що ускладнює їх виявлення та знижує ризик для персоналу підприємств.
Попри заходи безпеки, такі як антидронові сітки, російські підприємства не можуть ефективно протидіяти масованим атакам, у яких одночасно використовуються десятки дронів, включаючи дрони-приманки.
Деякі об’єкти, як НПЗ у Татарстані, Башкортостані та Самарській області, зазнавали повторних атак протягом року. Українські атаки завдали суттєвих збитків навіть добре захищеним заводам групи «Роснефть».
За оцінками Reuters, станом на серпень 2025 року виведено з ладу 17% нафтосектору рф, а за словами експерта Станіслава Ігнатьєва, зараз ці втрати сягають 32%. Керівник СБУ Василь Малюк повідомляє про 37% зруйнованих потужностей.
Росія намагається оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти, проте українські удари залишаються системними та значно ефективнішими, ніж західні санкції.
Українські удари виглядають набагато ефективнішими, аніж санкції з боку США та європейських країн
