ВАКС не відсторонив голову АМКУ Павла Кириленка від посади попри обвинувачення
Вищий антикорупційний суд України відхилив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо тимчасового відсторонення Павла Кириленка з посади голови Антимонопольного комітету України. Розгляд справи відбувся 11 серпня, а рішення ухвалила колегія з трьох суддів, серед яких була Наталія Мовчан, до якої раніше стороною захисту висловлювався відвід.
Про це розповідає NewsWeek
Обвинувачення та позиція сторін
Прокурори САП і детективи НАБУ звинувачують Кириленка у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на суму 72 мільйони гривень. За словами прокурорки Валентини Гребенюк, підставою для клопотання стало те, що Кириленко сам визнав під час судового процесу можливість впливу на інших учасників кримінального провадження через свою посаду.
«Кириленко може впливати на свідків в кримінальному провадженні і перешкоджати судовому провадженню шляхом використання займаної посади, про що він сам повідомив під час розгляду заяви про відвід головуючої судді», – заявила прокурорка САП Валентина Гребенюк, посилаючись на клопотання захисту Кириленка від 5 серпня.
Захист Павла Кириленка, представлений адвокатом Володимиром Лисенком, наполягав на відводі судді Мовчан, посилаючись на потенційний конфлікт інтересів через роботу її чоловіка в компанії «Укренерго», справи якої розглядає АМКУ. Сам Кириленко підтримав позицію свого захисника, заявивши, що може бути об’єктом впливу у зв’язку з розглядом справ щодо «Укренерго».
Запобіжний захід і перебіг судового процесу
Суд також розглядав питання про застосування нового запобіжного заходу, оскільки строк попереднього завершився 5 серпня. В результаті суд задовольнив клопотання і визначив для Кириленка низку процесуальних обов’язків на два місяці: здати закордонні паспорти, не покидати Україну, повідомляти про зміну місця проживання, з’являтися до суду за викликом та утримуватися від контактів зі свідками.
Раніше заставу за Кириленка у розмірі 30 мільйонів гривень внесла приватна компанія «Керамет», власником якої є Едуард Мкртчан. Іншу компанію Мкртчана АМКУ наразі перевіряє на предмет антиконкурентних узгоджених дій.
Справу щодо Павла Кириленка було передано до суду 7 липня. За даними журналістського розслідування, у період 2020–2023 років родина чиновника придбала автомобілі та різну нерухомість на понад 70 мільйонів гривень, не маючи достатніх офіційних доходів. Кириленко пояснював походження коштів стартовим капіталом родини, який, за його словами, був отриманий у 1990-х роках після продажу акцій заводу «Стирол» бабусею його дружини. Журналісти не змогли підтвердити ці операції офіційними документами.
У декларації за 2023 рік Кириленко вказав квартиру на 200 квадратних метрів у Києві, оформлену на бабусю дружини, але не зазначив автомобіль BMW, яким користується його дружина.
28 серпня 2024 року ВАКС відмовив у задоволенні клопотання НАБУ і САП про арешт Кириленка, обравши запобіжний захід у вигляді застави 30 мільйонів гривень та носіння електронного браслета. 4 червня 2025 року суд зменшив розмір застави до 25 мільйонів, але не дозволив виїзд у закордонні відрядження.
5 червня НАБУ і САП оголосили про підозру дружині Кириленка – Аллі Кириленко, яку звинувачують у пособництві незаконному збагаченню, а також нову підозру самому посадовцю за недекларування майна. 6 червня ВАКС обрав для Алли Кириленко заставу у 9 мільйонів гривень, яку згодом апеляційна палата знизила до 242 тисяч.
Кримінальне провадження щодо Павла Кириленка було розпочато у березні 2024 року після журналістського розслідування, яке виявило численні придбання цінного майна без підтверджених доходів.
