Як НАТО контролює ризики корупції при наданні допомоги Україні
Країни-члени Північноатлантичного альянсу продовжують підтримувати Україну, незважаючи на нещодавній корупційний скандал за участю високопосадовців. Дипломати НАТО, які володіють інформацією щодо ситуації, повідомляють, що ці події не сприяли співпраці України з партнерами, але не призвели до скорочення допомоги.
Про це розповідає NewsWeek
Механізми контролю для запобігання корупції
Один із дипломатів альянсу наголосив, що країни НАТО впроваджують жорсткі механізми контролю за наданням допомоги Україні. Всі замовлення для українського оборонно-промислового комплексу розміщуються напряму й оплачуються країною-донором, а потім товари передаються Україні у вигляді допомоги. Такий підхід, за словами дипломата, значно ускладнює можливість корупційних схем навколо цих транзакцій.
«Щоразу, коли ми надаємо підтримку Україні, у нас є дуже суворий механізм контролю… Коли ми робимо замовлення, замовляємо в українського оборонпрому, що ми робимо дедалі частіше, бо хочемо зміцнити оборонно-промислову базу України, ми розміщуємо замовлення самостійно, оплачуємо їх, а потім жертвуємо товар Україні. Тож це вже є запобіжним заходом: набагато складніше мати корупцію навколо цієї транзакції», – розповів дипломат однієї з держав альянсу.
Реакція НАТО і хід антикорупційної боротьби
Ще один представник альянсу відзначив, що в Україні ведеться активна боротьба з корупцією, що вважається позитивною тенденцією. Водночас у деяких країнах НАТО зросли заклики до поглибленого аудиту допомоги, що надходить Україні. Проте, за словами ще одного дипломата, про випадки зменшення обсягів підтримки через скандал йому невідомо, а сам факт боротьби з корупцією на найвищому рівні української влади є обнадійливим сигналом.
Нагадаємо, що 10 листопада Національне антикорупційне бюро повідомило про викриття діяльності злочинної організації, яка систематично отримувала неправомірну вигоду від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості укладених контрактів. У межах цієї справи підозри оголошено вісьмом особам, серед яких, за даними правоохоронців, бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч, ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк, а також Олександр Цукерман, відомий як «Шугармен».
Олександр Цукерман спростував звинувачення НАБУ і САП, назвавши їх «брехнею», та пообіцяв повернутися в Україну. Тимур Міндіч, який, за інформацією журналістів, залишив країну в ніч на 10 листопада, офіційно справу не коментував. Обох оголошено у розшук, а Рада національної безпеки і оборони запровадила щодо них санкції.
