ЄС не готовий розширювати мандат операції Aspides на Ормузьку протоку
Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу 16 березня обговорили можливі кроки щодо посилення військово-морської операції Aspides, яка супроводжує торговельні судна в Червоному морі, а також розширення її діяльності на Ормузьку протоку. Глава європейської дипломатії Кая Каллас поінформувала, що наразі держави-члени не висловили готовності змінювати мандат операції.
Про це розповідає NewsWeek
«Ми обговорили варіанти кращого захисту судноплавства в регіоні. У ЄС уже є військово-морська операція – Aspides, яка відіграє важливу роль у забезпеченні свободи судноплавства. Під час дискусії було висловлено чітке бажання посилити цю операцію, але наразі не було готовності змінювати її мандат. Хоча Ормузька протока зараз у центрі уваги, Червоне море також залишається критично важливим. Існує ризик втручання хуситів, тому ми повинні залишатися пильними», – зазначила Каллас.
Позиція ЄС: посилення ресурсів, але без розширення мандату
Під посиленням операції мається на увазі передусім збільшення військово-морських ресурсів і заходів оборонного супроводу торговельних суден у зоні ризику. Водночас, за словами Каллас, держави-члени прагнуть уникнути ескалації конфлікту і не готові до активного розширення військової присутності в Ормузькій протоці.
«Що стосується розширення мандату на Ормузьку протоку, держави-члени не виявили готовності це робити. Як я вже зазначила, ніхто не хоче активно втягуватися в цю війну, і всі стурбовані тим, до чого вона може призвести»
Каллас також підкреслила важливість дипломатичних механізмів і узгоджених політичних рішень для зниження напруги. Вона оголосила про збір пропозицій від держав-членів щодо практичних опцій для посилення операції і одночасного мінімізації ризику ескалації.
Глобальні економічні та продовольчі ризики
Висока представниця наголосила на стратегічному значенні Ормузької протоки для світових поставок енергоносіїв і продовольчої безпеки. «Близько 20% світових поставок нафти та газу проходять через Ормузьку протоку. Найбільше це впливає на Азію. Через протоку також перевозять добрива. Якщо цього року не буде добрив, наступного року може виникнути голод», – попередила Каллас, зазначивши, що пошук варіантів триватиме.
Коментуючи твердження глави іранського МЗС про те, що протока закрита лише для «суден ворогів», Каллас зауважила, що простих заяв недостатньо: потрібні «конкретні та відчутні гарантії безпеки», які доведуть, що судноплавство стало безпечним.
Ситуація в регіоні залишається складною, тож у ЄС поєднують підготовку військових опцій із дипломатичним пошуком рішень, аби забезпечити безперервність міжнародної торгівлі й уникнути широкомасштабної ескалації.
14 березня колишній президент США Дональд Трамп закликав союзників направити військові кораблі в район Ормузької протоки, аби гарантувати безпечний прохід суден. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Німеччина надсилатиме кораблі для гарантування безпеки в протоці у відповідь на такі заклики. Натомість прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відмовився брати участь у відправленні військових кораблів до Ормузької протоки.
У інтерв’ю 16 березня вказувалося на можливі наслідки для НАТО, якщо союзники не координуватимуть дії щодо відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку, що підкреслює необхідність скоординованої політики між європейськими столицями і партнерами поза ЄС.
