ЄС готує жорсткий пакет санкцій проти росії та її тіньового флоту
Європейський Союз опрацьовує новий, ймовірно один із найжорсткіших від початку повномасштабної війни, пакет санкцій проти росії. В основі плану — удар по так званому “тіньовому флоту” Кремля, тобто мережі застарілих танкерів, які використовують для обходу нафтових обмежень.
Про це розповідає NewsWeek
Дипломати та посадовці в Брюсселі очікують, що 21-й пакет санкцій може бути представлений наприкінці червня або на початку липня. У разі ухвалення він охоплюватиме кілька нових напрямків тиску на економіку кремля.
Кого можуть торкнутися обмеження
У проєкті передбачені заходи проти російських банків і фінансових установ, підприємств військово‑промислового комплексу та компаній, причетних до реалізації вкраденого українського зерна. Крім того, у фокусі опиняються судноплавні ланцюги, що забезпечують транзит енергоносіїв, та суб’єкти, які обслуговують застарілі нафтові танкери.
Як очікують у ЄС, такі обмеження мають обмежити один із ключових фінансових ресурсів кремля та посилити тиск на Володимира Путіна в можливих переговорах щодо припинення війни.
Брюссель також може повернутися до ініціатив, які раніше блокували окремі країни‑члени. Серед них — санкції проти керівництва Російської православної церкви, включно з патріархом Кирилом, якого в ЄС вважають близьким союзником Путіна та прихильником вторгнення в Україну, а також обмеження на надання морських послуг для російських суден — ідею, що раніше гальмували Мальта й Греція.
Політичний контекст і міжнародна підтримка
Голова уряду Естонії Кая Каллас зазначила, що після зміни влади в Угорщині з’явився “новий імпульс” для санкційної політики, і закликала поєднати повернення заблокованих ініціатив із роботою над новим пакетом.
Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс охарактеризував економічну ситуацію в росії як найгіршу з початку повномасштабного вторгнення, вказавши на “статичний інфляційний шок”, а також підкреслив, що наразі “не час послаблювати тиск на Росію”
Європейські посадовці наголошують, що позиції України на полі бою і в передбачуваних переговорах стали сильнішими порівняно з минулим роком. Серед факторів, які підвищили шанси Києва, називають погоджений кредит ЄС на 90 млрд євро, успіхи Збройних сил України, розвиток власного виробництва далекобійної зброї та психологічний ефект від зриву російських святкувань 9 травня.
Лідери Єврокомісії та окремих держав, зокрема Урсула фон дер Ляєн і Кая Каллас, висловлюють підтримку ідеї великого пакета санкцій. Паралельно заплановано окремі списки обмежень: Каллас має намір представити санкції проти майже двох десятків росіян, яких підозрюють у причетності до викрадення українських дітей.
Європейські союзники також прагнуть більш активної ролі в мирному процесі. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Європа готова “взяти на себе більше відповідальності” та повернутися до переговорного формату E3 — Франція, Німеччина і Велика Британія.
Норвегія підтвердила намір продовжувати підтримку України: міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде охарактеризував допомогу Києву як “терміново необхідну”.
З урахуванням названих заходів і змін у внутрішній та зовнішній політиці країн‑членів, у Брюсселі розглядають новий пакет санкцій як інструмент, здатний істотно скоротити надходження ресурсів до кремля і збільшити стратегічний тиск на росію в переговорному процесі.
