Політика

ЄС погодив надання Україні 90 мільярдів євро фінансування без використання заморожених російських активів

ЄС погодив надання Україні 90 мільярдів євро фінансування без використання заморожених російських активів

Після тривалих 17-годинних переговорів лідери Європейського Союзу дійшли згоди щодо критично важливого пакета фінансової підтримки для України на найближчі два роки.

Про це розповідає NewsWeek

Україна отримає позику у 90 мільярдів євро за альтернативною схемою, так званим планом «Б», оскільки план «А» щодо використання заморожених російських активів як джерела репараційної позики заблокували кілька країн, зокрема Бельгія, Франція, Італія та Люксембург.

Спільні запозичення для фінансування України розподіляться між 24 країнами ЄС, тоді як Угорщина, Словаччина і Чехія залишилися поза цією схемою. Це рішення стало результатом компромісу, оскільки опір Бельгії подолати не вдалося навіть попри підтримку більшості держав-членів плану із репараційною позикою.

Напружені переговори та позиції лідерів

На ранок 18 грудня лідери ЄС залишалися далекими від остаточного рішення. За даними МВФ, Україні на 2026–2027 роки потрібно близько 137 мільярдів євро додаткового фінансування. Президент Євроради не завершував саміт без досягнення домовленості, розуміючи високі ставки.

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон назвав цей саміт найважливішим від початку повномасштабної війни. Польський прем’єр Дональд Туск підкреслив ризики для всієї Європи, зазначивши:

«Вибір простий. Або гроші сьогодні, або кровопролиття завтра. І я не говорю про Україну. Говорю про Європу. Й це наше рішення. Тільки наше – європейських лідерів».

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц активно підтримував ідею залучення заморожених російських активів, вважаючи це оптимальним варіантом, але визнав занепокоєння з боку Бельгії.

Бельгійський прем’єр Барт де Вевер отримав широку підтримку у своєму парламенті щодо блокування рішення про репараційну позику. Він наголошував на необхідності колективної відповідальності ЄС у разі можливих судових позовів з боку рф та розподілу ризиків.

Юридичні гарантії та компроміси

Під час кулуарних переговорів експерти шукали компроміс, який задовольнив би Бельгію та інші країни. Пропонувалися юридичні фінансові гарантії, але в менших обсягах, ніж вимагала Бельгія. Франція та Італія також не підтримали повної відповідальності за потенційні ризики.

Президент України Володимир Зеленський акцентував на важливості використання саме російських активів для фінансування допомоги, порівнюючи це з конфіскацією коштів у злочинців:

«Так само, як конфіскують гроші у наркоторговців і вилучають зброю в терористів, активи Росії мають бути використані для захисту від російської агресії та відбудови того, що було зруйноване російськими атаками. Це етично. Це справедливо. І це правомірно, що підтверджують оцінки численних фахівців».

Однак, у підсумку, домовленість була досягнута за запасним варіантом із залученням коштів європейських платників податків через бюджетний резерв ЄС. Кредити Україні будуть безвідсотковими, а їх повернення очікується лише після виплати росією репарацій.

Реакції лідерів та подальші перспективи

Президент Євроради Антоніу Кошта оголосив про досягнення згоди, наголошуючи на виконанні зобов’язань перед Україною. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що угода задовольняє термінові фінансові потреби України.

В ухваленій декларації ЄС застерігає, що залишає за собою право використати заморожені російські активи для погашення позики. Питання про репараційну позику не знято з порядку денного остаточно, і робота над цим механізмом триватиме.

Президент Франції Емманюель Макрон назвав спільні запозичення значним проривом, адже вперше країни ЄС разом надають кредити Україні. Прем’єр Барт де Вевер відзначив, що досягнутий компроміс дозволив уникнути розколу в ЄС, зберігши його стабільність та єдність.

Водночас у москві позитивно сприйняли те, що російські активи залишаються незадіяними, хоча в ЄС наголошують, що це тимчасове рішення.

Канцлер Фрідріх Мерц запевнив, що виділених 90 мільярдів євро достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен наголосила, що рахунок за війну зрештою виставлять росії — Україна не повертатиме позику, доки не отримає репарацій.

Поділитись: