ЄС створює «стіну дронів» для захисту від гібридної агресії росії, НАТО посилює ППО
Європейський Союз у відповідь на безпрецедентні порушення повітряного простору на початку вересня просуває ініціативу створення «стіни дронів» на східному фланзі. Цей крок покликаний зміцнити безпеку регіону та підвищити готовність до нових загроз з боку росії. Водночас НАТО готується додатково посилити систему протиповітряної оборони, тоді як кремль розгортає багатовекторну гібридну кампанію — від атак безпілотниками та польотів винищувачів над територією Альянсу до кібератак, спрямованих на вплив на вибори в Молдові.
Про це розповідає NewsWeek
Гібридна стратегія росії та реакція ЄС і НАТО
За інформацією європейських чиновників, кінцевою метою кремля є паралізація здатності урядів ЄС швидко реагувати та підрив соціальної стабільності. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс підкреслив у Гельсінкі, що реакція ЄС та НАТО має бути рішучою, єдиною та негайною, а значну частину нових систем безпеки можливо розгорнути протягом року.
«Росія тестує ЄС і НАТО — і наша відповідь має бути жорсткою, єдиною й негайною», — заявив у Гельсінкі єврокомісар із питань оборони Андрюс Кубілюс, додавши, що значну частину системи можна розгорнути протягом року.
Активізація гібридної діяльності москви відбувається на тлі так званого «стратегічного відступу» США за президентства Дональда Трампа. Окрім війни в Україні, російська федерація проводить деструктивні дії на території Польщі, Естонії та Данії, використовуючи дрони та бойову авіацію. Особливо гостро постає питання напередодні виборів у Молдові, де спостерігається спроба вплинути на євроінтеграційний курс країни-кандидата до ЄС.
Європейська відповідь і загрози безпеці
Розбіжності у відповідях лідерів Європи виявили певну невпевненість усередині НАТО. Лідери Альянсу звинуватили москву в навмисних провокаціях для перевірки реакції, наголосивши, що готові збивати російські літаки у разі загрози. Кремль у відповідь назвав такі заяви «дуже безвідповідальними».
У Данії за останній тиждень фіксували неодноразову появу дронів, які спричинили перебої в авіасполученні напередодні самітів ЄС у Копенгагені 1–2 жовтня. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен попередила про можливі нові гібридні атаки, підкресливши, що росія є головною загрозою безпеці Європи. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав події в Данії «дуже тривожними», зазначивши, що ситуація з БПЛА суттєво відрізняється від традиційних порушень із пілотованою авіацією.
У Молдові, яка межує з Україною та Румунією, підготовка до виборів супроводжується планами москви щодо зриву євроінтеграційного курсу країни. Документи свідчать про мобілізацію діаспори, організацію протестів та масштабні кампанії дезінформації. Прем’єр Дорін Речан повідомив про затримання десятків осіб, які намагалися спровокувати насильство, а цього року державні установи зазнали понад тисячі кібератак. Для протидії дезінформації вже видалили близько 100 тисяч фейкових акаунтів у TikTok. Президент України Володимир Зеленський під час виступу в ООН наголосив:
«Європа не може дозволити собі втратити Молдову».
Саботаж застосовується і на полі бою в Україні. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що росія зосередила понад 700 тисяч військових вздовж 1250-кілометрового фронту та перейшла до «тактики тисячі порізів» — одночасних атак малими групами до шести осіб.
Колишній керівник латвійської розвідки Яніс Кажоціньш зауважив, що Заходу слід використовувати елементи гібридної тактики москви для ефективного стримування — не тільки оборонятися, а й застосовувати власні асиметричні методи без прямого приписування.
