ЄС відклав рішення щодо передачі заморожених російських активів Україні на два місяці
Лідери країн Європейського Союзу на саміті в Брюсселі не змогли досягти згоди щодо використання заморожених у Європі російських активів для надання Україні так званого «репараційного» кредиту. Через позицію Бельгії ухвалення рішення перенесли приблизно на два місяці. Водночас ЄС пообіцяв забезпечити фінансування ключових потреб України у 2026–2027 роках.
Про це розповідає NewsWeek
Позиція Бельгії та юридичні ризики
Під час обговорень 23 жовтня питання про передачу Україні заморожених російських активів, які оцінюють у близько 140 мільярдів євро та які частково зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear, не було вирішене. Очікується, що саміт знову повернеться до цього питання 19 грудня. Бельгія висунула ряд умов, які ускладнили швидке ухвалення рішення. Зокрема, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер наполягав, щоб ризики можливих юридичних претензій з боку росії розподілялися між усіма країнами-членами, а не лягали лише на Бельгію, де зберігається значна частина активів. Окрім цього, Бельгія вимагала включити у схему всі заморожені активи, розміщені в різних країнах, а також забезпечити прозорість щодо правових ризиків.
Підтримка України та дискусії щодо розподілу коштів
У підсумковому комюніке саміту ЄС наголосив на готовності покривати фінансові потреби України у 2026–2027 роках, включно з військовими й оборонними завданнями. Голова Європейської ради Антоніу Кошта підкреслив, що політичне рішення щодо підтримки України на два роки вже ухвалено, а технічні й юридичні деталі опрацюють пізніше. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що робота над технічними аспектами триває, а президент Франції Еммануель Макрон закликав дотримуватися міжнародного права у цьому процесі.
ЄС «обіцяє вирішувати насущні фінансові потреби України в 2026–2027 роках, в тому числі щодо військових і оборонних завдань».
Президент України Володимир Зеленський подякував Європейському Союзу за подовження фінансування та наголосив на важливості рішення. Водночас він зазначив, що Україна очікує почати використання заморожених активів вже у 2026 році, закликавши Єврокомісію опрацювати всі необхідні деталі.
Умови використання майбутнього «репараційного» кредиту продовжують викликати дискусії серед країн-членів ЄС. Одні держави наполягають на тому, щоб більшість коштів спрямували на закупівлю європейського озброєння, тоді як інші пропонують частину фінансування залишити для загальної бюджетної підтримки, у тому числі для придбання озброєння поза межами ЄС. Також обговорюються юридичні гарантії на випадок можливих судових позовів з боку росії через вилучення активів.
москва попередила про можливі «болючі» заходи у відповідь, зокрема про націоналізацію іноземних активів у російській федерації. На саміті низка лідерів висловилася за необхідність створення чіткої юридичної бази для використання заморожених активів та механізмів розподілу ризиків між країнами ЄС.
У голосуванні за відтермінування рішення брали участь усі лідери ЄС, окрім Угорщини, яка утрималася. Очікується, що протягом двох наступних місяців Єврокомісія підготує юридичні й технічні пропозиції для розгляду на грудневому саміті.
