ЄС відмовився від «безпечних регіонів» і розглядає обмеження для чоловіків
Країни Європейського Союзу відкинули ідею поділу України на «безпечні регіони» у контексті можливого продовження тимчасового захисту для українців і натомість сфокусувалися на варіанті звуження охоплення механізму для чоловіків призовного віку. Це випливає зі внутрішнього документа Ради ЄС, підготовленого для обговорення на засіданні міністрів 4 червня.
Про це розповідає NewsWeek
Два сценарії для подальшого механізму
Згідно з текстом документу, країнам запропоновано дві опції: або продовжити дію тимчасового захисту у нинішньому вигляді, або залишити його в силі з персональним обмеженням. У першому випадку збереження чинного формату забезпечить безперервність захисту для бенефіціарів і стабільність для національних адміністрацій, а також допоможе уникнути різкого зростання кількості заяв на притулок.
Другий варіант передбачає продовження директиви з обмеженням персонального охоплення — зокрема, можливе виключення чоловіків призовного віку або осіб, які залишили територію України без дотримання встановлених правил. Раніше серед обговорюваних ідей також фігурувало виключення людей із так званих «безпечних регіонів», однак у остаточному переліку для міністрів ця опція більше не згадується.
Аргументи країн і юридичні ризики
У документі зазначається, що під час обговорень у березні 2026 року більшість держав-членів висловилася за подальше продовження тимчасового захисту, оскільки підстави для його запровадження «залишаються чинними», а сам механізм забезпечує правову визначеність. Водночас кілька країн вказують на «дедалі більшу частку новоприбулих чоловіків призовного віку» і пов’язані з цим труднощі, зокрема значне фінансове та суспільне навантаження на національному рівні та зміну профілю бенефіціарів.
«ЄС продемонстрував безпрецедентну єдність і солідарність з Україною з моменту активації тимчасового захисту. Водночас низка держав-членів, які прийняли великі групи бенефіціарів, дедалі частіше повідомляють про труднощі, спричинені затягуванням конфлікту, значним фінансовим та суспільним навантаженням на національному рівні, а також зміною профілю новоприбулих», – йдеться в документі.
Автори документа застерігають, що будь-які персональні обмеження можуть створити серйозні юридичні проблеми, пов’язані з принципом недискримінації, а також посилити тиск на національні системи притулку й призвести до різних підходів у країнах ЄС. Деякі держави при цьому вважають, що зміни могли б частково сприяти підтримці оборонних можливостей України та її подальшої відбудови.
Станом на сьогодні 4,33 мільйона переміщених осіб з України користуються тимчасовим захистом у ЄС. Із них 28,7% перебувають у Німеччині, 22,3% — у Польщі та 9% — у Чехії. Наприкінці березня 2026 року співвідношення бенефіціарів тимчасового захисту до населення країни було найвищим у Чехії (34,8 на 1000 осіб), далі — Польща (26,3), Словаччина (26,2) і Кіпр (25,3).
Очікується, що питання обговорюватимуть на засіданні Ради ЄС із юстиції та внутрішніх справ 4 червня, проте остаточне рішення щодо майбутнього механізму, ймовірно, ухвалять наприкінці червня або в липні.
