ЄС та європейські країни посилюють військову і фінансову підтримку України у 2026 році
Європейські держави суттєво розширюють підтримку України, запланувавши на 2026 рік рекордні обсяги військової та фінансової допомоги. Зокрема, Німеччина має намір виділити понад 11,5 млрд євро, а Норвегія – близько 8,6 млрд доларів. Крім того, запрацювала спільна програма PURL, в межах якої 16 країн вже роблять внески у закупівлю американської зброї для Сил оборони України.
Про це розповідає NewsWeek
Фінансова допомога та стратегічні кроки ЄС на 2026 рік
У 2026 році, окрім суттєвої двосторонньої допомоги від окремих держав, Європейський Союз планує розширити інституційну підтримку України. За словами Андрюса Кубілюса, першого в історії ЄС комісара з питань оборони та космосу, Європа прагне вплинути на позицію росії шляхом нарощування військової допомоги та використання заморожених російських активів. Пропонується надати Україні репараційну позику під заставу активів рф обсягом 140 млрд євро, що може стати важелем для зміни стратегічних розрахунків кремля.
“Якщо ми хочемо дійсно змусити Путіна сісти за стіл переговорів, ми маємо переконати його, що він нічого не досягне в Україні”.
Утім, переговори щодо використання заморожених російських активів досі непрості: рішення ухвалюються консенсусом, а низка країн, зокрема Бельгія, Словаччина та Угорщина, висловлюють занепокоєння через можливу дестабілізацію фінансової системи та гібридні загрози з боку росії. Проте, як наголошує Кубілюс, логіка репарацій залишається незмінною — рф має відшкодувати збитки, завдані війною, а механізм фінансової допомоги передбачає, що Україна не буде зобов’язана повертати ці кошти за жодних обставин.
На сьогодні, за три роки війни, країни ЄС надали Україні приблизно 60 млрд євро військової допомоги, що становить менше 0,1% їхнього валового продукту. Андрюс Кубілюс наголошує на необхідності збільшення цього показника, оскільки Україна захищає не лише себе, а й безпеку всієї Європи.
Інтеграція України в європейські оборонні програми та нові технології
ЄС також активно просуває інтеграцію України у спільні оборонні та технологічні програми. Зокрема, Україна може приєднатися до GOVSATCOM — програми урядового супутникового зв’язку, а згодом і до IRIS², перспективної системи захищеної супутникової конективності, яку часто називають «європейським старлінком». Це дозволить українським військовим і державним структурам користуватися сучасними засобами зв’язку для підвищення обороноздатності країни.
Крім того, з нового року почне діяти Європейська програма з оборонної індустрії (EDIP), в межах якої передбачено розширення співпраці між українським і європейським оборонно-промисловими комплексами. Україна також долучиться до проєктів із посилення оборони східного флангу ЄС, зокрема до ініціативи «Стіна дронів» — мережі технологічних рішень для виявлення та знищення безпілотників, які використовують для провокацій та атак країни агресора.
Досвід українських військових активно використовується для розвитку цих систем: європейські країни визнають, що Україна досягла значних успіхів у боротьбі з дронами, знищуючи до 80% цілей із їх допомогою. Розгортання «Стіни дронів» на східному фланзі НАТО розглядається як відповідь на нові гібридні загрози росії, що вже проявилися у низці атак на європейські аеропорти, зокрема в Бельгії, Данії та Польщі.
Бюджет проєкту «Стіна дронів» для чотирьох прифронтових країн оцінювали у 1 млрд євро, але з урахуванням розширення регіону до Фінляндії, Румунії та Болгарії, ця сума може зрости до 10 млрд євро. Європейський Союз розглядає це як інвестицію у власну безпеку й обороноздатність.
Загалом, у 2026 році ЄС і окремі європейські країни продовжать зміцнювати підтримку України, стратегічно посилюючи оборонну співпрацю та технологічний потенціал для протидії російській агресії і посилення безпеки на всьому континенті.
